Huacachina

Зупинились в місті Іка. Як писалося в гіді: "Відвідини цього міста - це як зустріч з батьками твоєї половинки - веселого мало, але треба" 😁 Місто й справді нічим непримітне, але воно служить базою для бажаючих відвідати оазис Уакачіна, що лише в 15 хв їзди, тому треба 😁 В хостелі нам попався дуже енергійний рецепціоніст, який любить дуже багато говорити, жартувати, сміятися і жестикулювати 😀 Там ще маленька колекція грошей з різних країн, які лишали гості - та й ми теж лишили для колекції - панамські бальбоа, євро і гривні)) Він так тішився, але як почув як називається наша валюта, то ледве повторив)) Вчить німецьку, тому старався закидати німецькі співця часто, а вкінці, коли ми прощались, спитав як буде українською па-па. Я йому сказала, і він такий: "Ого, це так легко? Як тато іспанською! Я думав зараз буде знов щось важке" 😀
Після обіду, коли впала спека, ми поїхали в пустелю. Це так дивно: ще буквально недавно стояла й цокотіла зубами біля льодовика, а тепер їдемо в пустелю. Дуже різноманітна країна! Тут ми їхали автом (хоча воно й не схоже на нормальну машину: шось середнє між джипом і машиною для гольфу)) ) по дюнах і від цього аж перехоплювало подих))) Дюни немаленькі, і коли ми скатувались з величезних вниз - це був як атракціон))) Всі так верещали як ненормальні))) Але було дуже весело, хоч і потрясло добряче))) Ще ми мали посендбордити, але замість того, щоб стояти на дошці, ми лежали на ній))) І так катались з високих дюн)) Було дуже весело, але трохи стрьомно напочатку, коли бачиш наскільки похила дюна)) З однієї з дюн можна побачити весь оазис Уакачіна, як з тих картинок в інтернеті. Вражає, як посеред мертвої пустелі такий куточок життя з водою і рослинами. Ми провели сонце і поїхали далі.Read more