Peru
Mancora

Here you’ll find travel reports about Mancora. Discover travel destinations in Peru of travelers writing a travel blog on FindPenguins.

49 travelers at this place:

  • Day281

    Huanchaco und Macora - beach time :)

    July 12, 2017 in Peru ⋅ ⛅ 29 °C

    Von Lima aus nehme ich den Nachtbus nach Trujillo, von dort geht es weiter nach Huanchaco ein kleines Surferdorf.
    Eigentlich will ich ja mit dem öffentlichen Bus von Trujillo dorthin, das ganze stellt sich aber etwas komplizierter heraus als gedacht - die Locals schicken mich leider von hier nach da und angeblich ist es jedesmal ganz sicher der Ort an dem der Bus oder Collecitvos (Minivans) abfahren sollen (sowas wie richtig Haltestellen werden ja auch überbewertet 🙄)...nach 45 Minuten gebe ich auf und nehme einfach ein Taxi 🙈

    Da ich mich immer noch nicht fit fühle, traue ich mich bei 17 Grad Wassertemperatur und nur knapp über 20 Grad Lufttemperatur noch nicht surfen zu gehen, also verbringe ich die 3 Tage mit relaxen (das Hostel hat einen super Blick aufs Meer und die Sonnenuntergänge sind fantastisch), anderen Leuten beim Surfen zu sehen und ein bisschen Sightseeing.

    Von Huanchaco aus geht es dann wieder per Nachtbus weiter, es geht zu meinem letzten Stop in Peru Mancora, wahrscheinlich einer von Perus bekanntesten Surfspots. Auch wenn sie im Winter eher bessere Bedingungen zum Kitesurfen haben, lassen sich ein paar surfbare Wellen finden. Ansonsten ist es der perfekte Ort um mal wieder entspannt ein paar Tage Sonne und Strand zu genießen und ah ja Yoga gibt es auch 😍 Von der Grillenplage in beiden Orten berichte ich besser nicht 🙈 (obwohl es inzwischen angeblich schon viel viel besser ist).

    Nach 9 Monaten habe ich gerade leider gar kein großes Interesse daran Leute kennenzulernen. Es waren in letzter Zeit irgendwie zu viele neue Leute, die man nie wieder sehen wird und mit denen man immer die gleichen oder sehr ähnliche Gespräche führt. Aber nichtsdestotrotz kann ich nicht anders und lerne ich auch hier wieder nette Leute kennen - ich kann halt auf dies Dauer doch nicht still sein oder nur Selbstgedrehten führen 🙈🙊

    Auch wenn ich die Zeit vor allem in Mancora extrem genieße, ist es irgendwann an der Zeit sich von Peru zu verabschieden und sich auf den Weg nach Ecuador zu machen...

    Goodbye Peru 🇵🇪 und es geht weiter nach Ecuador 🇪🇨
    Read more

  • Day167

    Zwei Wochen Sommer

    July 15, 2018 in Peru ⋅ ☀️ 24 °C

    Nach der langen Zeit in Bergen und Städten wollten wir uns noch zwei Wochen Strand gönnen. In Cusco hatten wir zwei Sachsen kennengelernt, die von Máncora im Norden Perus geschwärmt hatten. Auch im Internet wurde der Badeort gepriesen, vor allem für Surfer, was Philipp gefiel. Beim Buchen einer Unterkunft haben wir uns schwer getan, uns zum Schluss aber für eine kleine Bungalow-Anlage auf einem Hügel mit Blick über den Ort auf den Strand entschieden. Die Bungalows waren auch klasse! Aber die Lage stellte sich in den ersten Nächten schnell als Fehlentscheidung heraus. Wir konnten ALLES hören, was unten im Ort los war. Und das war in den zwei Wochen eine ganze Menge: Hochzeit, Karaoke, Geburtstag, mehrere Open-Air-Konzerte der Lehrerband und die üblichen Parties betrunkener Urlauber. Selbst mit Ohrenstöpseln konnten wir fast alles hören. Da half nur Alkohol! Zwei Flaschen Rum in Form von Mojitos haben wir in den 14 Tagen platt gemacht. Das war aber auch lecker!
    Der Krach wäre wahrscheinlich erträglicher gewesen, wenn wir dafür im Badeparadies gelandet wären. Aber wer gern feiert, macht leider auch Müll. Der Strand im Ort war dreckig, voller kaputter Betonreste, weil wohl jemand zu nah am Meer gebaut hatte und man wurde von Leuten beschwatzt, dass man unbedingt bei ihnen essen/Sonnenbrillen kaufen/surfen muss. Als wir am Ortsausgang ein Stück in die vermüllten, jedoch einsamen Dünen laufen wollten, hielt uns ein Polizist davon ab. Man würde dort ausgeraubt, wir sollten in Sichtweite bleiben. Prima. Also nix baden.
    Was haben wir also die ganze Zeit gemacht?! Philipp hat Surf-Unterricht genommen, erst normal, dann Kite-surfen. Ich habe währenddessen am Strand Harry Potter gehört. Wir waren an einer stillgelegten Bohrinsel mit Seelöwen und viel Strömung Tauchen bzw. ich Schnorcheln. Das war aufregend! Freitag und Samstag abends haben wir mit den Leuten von der Surfschule was getrunken, wir waren sogar einmal tanzen! Aus Sicherheitsgründen haben wir die Technik immer im Bungalow gelassen und es gibt von alldem leider keine Fotos. Zu guter Letzt haben wir bestimmt zehnmal Kartoffelpuffer gegessen, weil ich so einen Heißhunger hatte und die Küche mit einer seltenen Reibe ausgestattet war.
    Insgesamt war es eine schöne sonnige Zeit, aber der Ort definitiv der Falsche. So waren wir eher froh als traurig, als wir mit dem Nachtbus zurück nach Lima gefahren sind.
    Read more

  • Day52

    Mancora

    June 18, 2017 in Peru ⋅ ⛅ 7 °C

    Mancora soll angeblich der schönste Strand in Peru sein... Naja.... Es ist halt ein Strand. Nichts desto trotz hatte ich hier ein paar super schöne und erholsame Tage. Endlich Sonne und Strand, da bin ich gleich viel besser gelaunt 🤗 🤗
    Abgesehen vom Sonne tanken, haben wir uns noch einen Mittag Quads ausgeliehen und waren mit riesen Schildkröten schwimmen.Read more

  • Day76

    Máncora

    November 20, 2016 in Peru ⋅ ⛅ 16 °C

    Проходження кордону було досить незвичайним: спочатку доїхали до останнього міста в Еквадорі перед кордоном з Перу, де ми пересіли на інший (перуанський) автобус, який і поїхав з нами через кордон до Манкори. На обидва автобуси діє навіть той самий квиток. А кордон - єдиний, тобто не поділений на дві частини, еквадорську і перуанську, - в єдиному офісі сидять представники еквадорської і перуанської міграційних служб. Тобто ти спочатку стоїш в черзі до еквадорського працівника, який ставить штамп про виїзд, і тут же підходиш до перуанця, який ставить штамп про в'їзд. Це так практично! Перед тим служби обох країн разом перевірили вибірково багаж. І це країни, між якими ще до кінця 90-х був збройний конфлікт... Хотілось би частіше бачити такі кордони! Це так економить час. В автобусі в нас і в двох перуанців виявились ті самі місця. Ми звірили квитки, і вони, тим не менше, з таким щирим виглядом запропонували нам сісти на ці місця. Та ми вирішили бути взаємно ввічливими і сіли де-інде 😄
    В 5.30 ми приїхали в Манкору. Оскільки вночі мало спали, хотілось якнайшвидше впасти на ліжко і заснути, але багато помешкань були повністю заповнені. Ми читали, що з грудня в цьому місті починається високий сезон, але якось понадіялись, що за 10 днів до грудня готелі все ще будуть вільними 😀 Це перевага низького сезону: досі ми, за винятком кількох разів, нічого не резервували, просто приїжджали відразу в помешкання і там завжди було багато вільних місць. Це дає свободу і, якщо нам не подобається місце, можна піти в будь-яке інше, не треба наперед думати, щоб щось зарезервувати (в тому числі, вхід в якісь атракції). Ну і ціни, звісно, інакші. Щодо Манкори Lonely Planet написали, що у високий сезон ціни тут злітають вверх як ракети. Воно й не дивно, це місто вважається найкращим перуанським курортом з одними з найкращих на північно-західному узбережжі Південної Америки пляжами.
    Ми нарешті знайшли готель, за якихось 100 метрів від океану! Після того як трохи поспали, пішли на пляж. Він справді чудовий! Людей було немало, в океані - купа серферів і кайтсерферів, водних мотоциклів і "бананів". Але ціни справді можна порівняти з європейськими. Дуже багато грінго (в гіді написано, що ми не повинні на це слово ображатись 😁 В більшості випадків це не говорять зі злості, в усякому разі, в Перу), біля нас були навіть росіяни (я їх зустрічала в кожній південноамериканській країні, до речі).
    Цей пляж я назвала би "Відкритим музеєм мертвих океанічних тварин"))) Спочатку ми побачили на пляжі величезну мертву черепаху. Хоча виглядала як жива, бо стояла на лапах і тримала голову. Люди з нею навіть робили фото. Потім, коли плавали, побачили в воді якусь мертву тварину, за розміром як верхня кінцівка. Ну і коли сиділи на пляжі, вода прибила до нього частину ще якоїсь тварини, схожу на лапу великого восьминога.
    Вода була тепленька, але на березі був постійно вітер і тому, не дивлячись на спеку, лежати на пляжі було трохи прохолодно.
    Місто відчувається дуже безпечним, ми вечеряли навіть в кафе, де більша половина відвідувачів - поліцейські))
    При плануванні подорожі в Перу зіштовхуєшся з тим фактом, що країна величезна - це третя найбільша країна в Південній Америці - і пересуватись між містами займає дуже багато часу. Наприклад, поїздка від Ліми до Куско займає 20 годин. Хоча, можете глянути на карті, ці міста виглядають на перший погляд не настільки далеко один від одного. І це капець, наша наступна поїздка триватиме одним автобусом 6 годин, потім пересадка і другим автобусом ще 10 годин... А потім напевно і третім автобусом ще 2 години. І ми все ще будемо дуже північно. Але просто до цього наступного місця досить важко добратися, тому ми й роздумували чи варто туди взагалі їхати, проте таки їдемо, бо воно має бути дуже вартим цього.
    Проте тут є дуже комфортні автобуси першого класу, де можна навіть спати як в ліжку і є офіціант, який подає їжу 😊 Так що при прямих переїздах на великі відстані це дуже практично 😊
    Read more

  • Day76

    Recovery

    July 21, 2015 in Peru ⋅ ⛅ 11 °C

    The first few days after surgery were very painful and spent doing little but lying in bed. The staff were kind enough to bring me breakfast in bed and Anna fetched me takeaway in the evening from various restaurants.

    After a few days I decided to supplement my prescribed tramadol with ibuprofen and felt a lot better and managed a few short walks to the beach / shops.

    By Friday I felt a lot better and managed a long walk along the beach to the marina and beyond. We saw lots of wildlife - a sea lion, a blue-footed booby, and some fish - all sadly dead and washed up!

    There are many cats and dogs at the bungalows, all of whom, Anna is obsessed with. One stripy cat befriended us when Anna brought home some fish for her lunch. There are also lots of the typical Peruvian dogs on the streets - skinny, hairless, ugly things with tufts of coarse hair on their heads and tails.

    The rest of the week was spent reading, sunbathing in the cooler late afternoons on the beach, watching sunsets and eating too many times at the lovely Mexican.

    We moved rooms a third time...to next door which looked exactly the same but nicer bedding!

    Kokopelli, a party hostel about 400m away played horrendous bassy music late into the night, especially at weekends, which drove Anna mad. One night, she reached the end of her short tether: our neighbours, 2 young lads, were playing some music on their balcony at midnight, not overly loudly, but enough to annoy Anna and she stormed out there, ranted at them (impressively in Spanish) and slammed the door, waking me up. The poor boys apparently looked terrified and all went silent! She did apologise the next day but they left soon after!!
    Read more

  • Day69

    Anna learns to surf

    July 14, 2015 in Peru ⋅ ☁️ 18 °C

    We had to switch rooms after breakfast to a slightly less posh hut (no tv or fridge) as we'd been given a free upgrade when we first got here but now that room is booked up.

    We headed down to the beach for some sunbaking but it was absolutely roasting. We stayed less than an hour then came back to lie in the shade by the pool and I dozed off for a while. I think the mix of drugs may be affecting my ability to sunbathe as my skin was tingling as if it was on fire for the rest of the day.

    We got a tuktuk to the doctors and they jabbed me again - other side this time due to the bruising from yesterday, not sure where they will jab me tomorrow!

    Then it was time for Anna's first surfing lesson (50S). Roberto, from our hostel, gave her a wetsuit with a huge hole in the bum. She struggled to get it on and as they were stretching on the beach you could hear it ripping even further!

    She did really well and caught several waves and stood up. There were no spectacular wipe outs and more surprisingly, no injuries!!

    Dinner was a quick burger and burrito plus brownies at our 'regular' street food joint (21S).
    Read more

  • Day102

    Mancora

    May 21, 2018 in Peru ⋅ ☀️ 28 °C

    Wir haben es geschaft. Wir sind zurück im Warmen am Meer. Mancora war wohl mal ein verschlafenes Fischerdörfchen mit Surfer Strand, jetzt ist es eher ein Stück Strand mit vielen mehr oder weniger schönen Hotels. Das beste sind die Wellen, also wir kurzerhand Surfen gelernt. Sieda mit Lehrer der einem Hilft die Wellen zu lesen stehen wir schon mehr oder weniger sicher nach ein paar Wellen auf dem Board. Leider ist das ganze alleine nicht ganz so einfach und auch ziemlich anstregend aber jetzt wird ein paar Tage geübt bevor es weiter nach Ecuador geht. Zwischendrin gehts mal noch lässig Angeln. Darüberhinaus sind jetzt Flüge nach Hause gebucht. Es wurde so früh wie eigentlich noch nie geritzt so das es am 7. Juli zurück nach Europa gehen soll! Über den Stop Madrid sind wir dann am 10. Juli wieder in Stuttgart!Read more

  • Day66

    Mancora

    July 11, 2015 in Peru ⋅ ☁️ 19 °C

    After our long bus ride, we were accosted by the masses trying to sell us hostels. They said the one we wanted was miles away and we hadn't been able to download a map so we got in one of the motortaxi tuktuk things for 5S. In fact we could have walked it in 15 mins but nice not to with bags in the heat.

    We are staying at Kimba's Bungalows which have are a set of wooden indonesian-themed huts. They didn't seem to know if they had any availability but eventually found gave us an upgraded room for 120S.

    We went for a wander around the little surfy town which is lovely and has tons of cheap food. We both had coconuts, our first in so so long (3S). Anna found a huge plate of street seafood for 6S and had an ice cream and a cremolada (iced fruit slushie) for 3S each. We sat on the beach for a while so the alcoholic could indulge her habit with some dark beer.

    My liquid diet seems to have been no help at all so I gave up and had some chocotejas we had bought in Paracas - chocolate caramels with nuts, yum yum.

    For dinner we grabbed some more street food - veggie burrito for me and Mexican burger for Anna plus drinks for 24S - my kind of prices!
    Read more

  • Day67

    Time to call in the doctors

    July 12, 2015 in Peru ⋅ ☀️ 14 °C

    We had a lovely breakfast of fruit salad, sugar puffs and yoghurt, plus rolls, then watched the Wimbledon final.

    We then headed to the medical centre as Anna had convinced me it was time to deal with the continuous pain that I've been in.

    It took us a while and a tuktuk to find the clinic, then the doctor saw us straight away (70S). We did quite well with our Spanish but luckily the doctor spoke some English as well. After an examination I was told I needed surgery, was given a pain shot in the bum and prescriptions for lots of drugs (60S) - yey!

    After some street food for lunch we headed to the beach (and had yummy caramel-filled churros for 1S) but it had clouded over and got a bit chilly so we retreated to the sheltered pool. An English couple joined us and promptly dropped their room key through the decking. Anna gamely volunteered to climb under, through the dirt and cobwebs to retrieve it in scenes reminiscent of the crystal maze. Several scratches and possible spider bites later, she emerged victorious and jumped straight in the pool, earning herself a huge beer.

    We had dinner at a popular Asian place called Tao (80S) which was lovely with beautifully presented dishes. To start, they gave us plantain chips with tamarind and passion fruit dips, then another portion as we said how nice it was. Then our starter of spring rolls turned up which was huge and we struggled to eat them all! But we powered through our mains of pad thai which was more noodle curry but very nice. Anna also had the hugest glass of red wine - third drink of the day, I may have to check her into rehab soon! My drugs had kicked in and I was actually able to sit at dinner without mountains of pain which was as pleasant relief :) And on a wooden chair no less - we have been selecting our restaurants for the last few weeks based primarily on chair comfort!
    Read more

  • Day68

    More tests

    July 13, 2015 in Peru ⋅ ☀️ 23 °C

    We grabbed a tuktuk to take us to the doctors (2S) for a load of tests at 8am. The testing man spoke no English and spoke at a dozen miles an hour so we had no clue what was going on for most of it. I'm not a great fan of needles but survived the blood sample with no problems. However when he started poking a needle in my ear I went all dizzy and faint and had to be brought round with some smelly stuff. We googled it and think he was doing a coagulation test!

    Then a nurse gave me an ECG which consisted of clamps around my ankles and wrists and a load of suckers on my chest - I looked like I'd been attacked by an octopus afterwards!!

    We headed back for breakfast and an hour or so later went back for the test results. I was sent off with another prescription for yet more drugs - which were hard to find and expensive - £40 for 4! We got them home and realised they were vials that needed to be injected! We had no idea if we were expected to inject them so rang Anna's mum (ex-midwife) to be talked through it... then wussed out and went back to the doctors for the third time and they stabbed me in the bum for 2S (40p) leaving a nice bruise.

    We sat outside our hut reading for a while. Hummingbirds came to feed on the cactus flowers out the front and huge birds circled overhead - I think they were vultures eyeing me up!

    Late afternoon, when the sun had cooled slightly, we lay on the beach and then watched the sunset.

    We went to Angela's, a veggie restaurant for dinner (50S). I had falafel (no wrap but strangely filling) and real ginger tea whilst Anna had a spinach and cheese pastry. I was impressed, she wasn't!
    Read more

You might also know this place by the following names:

Mancora

Join us:

FindPenguins for iOS FindPenguins for Android

Sign up now