New

Your travels in a book

Learn more

Get the app!

Post offline and never miss updates of friends with our free app.

FindPenguins for iOS FindPenguins for Android

New to FindPenguins?

Sign up

Argentina

Curious what backpackers do in Argentina? Discover travel destinations all over the world of travelers writing a travel blog on FindPenguins.
  • I write this a broken woman, lying in my recently won and highly coveted bottom bunk bed with a lukewarm tea.

    (Hangover combined with sleep deprivation over the last 4 nights, I feel like a student again. I've discovered it is basically impossible to get a proper night's sleep in a dorm, partly through fear of plummeting off my top bunk to my death in the night and partly because of all the general shuffling/snoring/toilet going).

    So far in Buenos Aires has been great. The city seems really big (at least compared to Leeds!) and divided up into separate districts. I am staying in the Monserrat/San Telmo district. Buenos Aires has a really European feel with lots of big buildings with Parisian style balconies, because the country used to have something like the 4th biggest economy in the world (its GDP made up half of the whole of south America's GDP) and so lots of money was spent to model BA on one of the most stylish cities of that time- Paris. Interestingly the economy then crashed and the various different subsequent governments stuck modern and ugly houses up willy nilly between all the posh ones. So the architecture is super interesting, with a European style multi balconied building right next to an ultra modern one, for example.

    On my first full day I basically just wandered around BA. I walked up to Recoleta cemetery which is an enormous cemetery in the middle of one of the posh residential areas. It has loads of elaborate memorials to wander between. I love a good cemetery so I spent a while here. When I got back to the hostel Rhys (who works here) was making empanadas with the leftovers from the asado so he taught Andy, Melina, Carmen and I how to fold them. We made about 100000. They were DEELISH.

    The next day I went on a free walking tour with Melina from the centre of the city to the north. It was 3h long! Afterwards we headed back and I failed at a pre night out nap. I can't handle evenings out now without at least 10 hours sleep beforehand as I am a grandma.

    Most of the people in the hostel speak Spanish to a fairly competent level as they are 6 months into their trips and have done quite a few lessons etc. Melina lives in Rio so she is fluent in Portuguese. They were all eager to go to 'Spanglish', kind of like speed dating but in groups. Each table is arranged into half native English speakers (usually gringos) and half locals; you converse in English for 10 minutes and then a bell rings and you switch to Spanish. Then another bell rings and people change tables. It was fun but required Beer For Confidence. I had a long discussion in English with someone about the Argentine opinion towards the English re: the Falkland Islands, and someone said 'juxtaposition'. Then we had a discussion in Spanish that my name is Katy and tengo 26 anos. Excellente.

    Afterwards we got free entry to da club where I got drunk.

    The next day everyone was feeling self pitying. Melina, Carmen and I managed to drag ourselves to the Sunday market where I ate an Evil Burger and we watched a little bit of tango on the plaza. I then began to lie in bed trying not to vom. Pleasingly Andy had been to the pub to watch the football and wanted to continue the English vibes by making everyone tea. Carmen and Melina lay in my bed with me looking at Tinder and spilling tea everywhere. The best thing of the holiday happened when Jared left (not that part) and gave us a sort of travelling business card that he had made up with a photo of himself with a beer and his WhatsApp and Facebook details. Hilarious and I would expect nothing else from someone from LA.

    PS
    The Evil Burger showed its true nature when I projectile vomited everywhere at 2am. Yay!

    Pictures: 1) a bookshop in an old theatre, 2) recoleta Cemetery, 3) empanadas, 4) the government asked people in BA to vote for their favorite and also least favourite building- this won both, 5) selfie in front of Congress
    Read more

  • Nach dem erneut zu süßen Frühstück im Hostel (Weissbrötchen mit wahlweise Butter, Pfirsichmarmelade und Dulce De Leche (Caramelaufstrich, typisch in Südamerika), kleinen Croissants und Gebäck mit Vanillepudding oder Marmelade drauf) sind wir heute zu Fuß zum Dreiländereck von Argentinien, Brasilien und Paraguay gelaufen und haben uns die "Grenze" angeschaut. Die Grenze besteht aus einer Flussgabelung und sieht sehr friedlich aus. Man kann hier easy rüber schwimmen, wenn man wollen würde.Read more

  • Nach entspannten 19 Stunden im Bus mit Suits Staffel 5 und einem Mitternachtsreisgericht (da machen die nachts um 1 das Licht an und geben dir Reis mit Huhn, was ist das für 1 life?) sind wir hungrig und durstig gegen 13:30 in BA angekommen und zu Fuß zum Hotel - man lese richtig: Hotel, nicht Hostel. Kosten sogar etwas weniger, dafür Zimmer aber um so schöner.

    19.01.17
    Frühstück/Mittag im Santos Manjares, siehe anderer Footprint.
    Dann mit der Bahn zum ESMA und Museum der Malvinas Inseln (Falkland).
    Absoluter Tipp!
    Die Argentinier haben beim
    Thema Menschenrechtsverletzung einigen Dreck am Stecken und zeigen hier offen und ehrlich was der vom Staat gemachte Terror für Folgen hatte und was hier passiert ist. Mitten in der Hauptstadt, neben dem Airport, vollkommen unfassbar. Reiseführer empfehlen das Museum nicht. Ist auch grad mal 2 Jahre offen und harter Tobak. Danke Thomas für den Tipp!

    20.01.17
    Ausflug nach San Telmo zum Antikmarkt, Essen, Trinken und Tangoshow. Vorbei am Plaza de Mayo. Volles Kulturprogramm!

    Abends dann nach Palermo, Bürger, Bier und jede Menge Leute. Lecker wars und ein wirklich schönes Viertel. Bahn funktioniert hier in BA auch hervorragend.

    Schade ist nur, dass so viele Erwachsene und Kinder ständig um Geld betteln. Da gibt es verschiedene Taktiken, die wir leider täglich gesehen haben. Selbst unser Hotel möchte nun mehr Geld für den Aufenthalt als gebucht... Aber wir sind ja harte Hunde.
    Read more

  • Аргентинців було чути вже в автобусі, яким ми їхали до кордону)) Оскільки чверть населення цієї країни - потомки італійців, то італійський темперамент тут відчувся відразу)) Спереду сиділи жінки, а ззаду переважно чоловіки, і тільки водій поніс їжу і напої назад, як жінки здійняли ґвалт))) Тож водій повернувся наперед і почав роздавати снеки спершу жіночкам 😁 Хтось потім ще траву закурив 😁 Нагадаю, ми їдемо до кордону 😅
    Сам кордон проходили довго... Все разом зайняло по часу близько 7 годин, прямо як українсько-польський. Єдине, що наш автобус чекав майже всю ніч, тож весь цей час ми спали і це було не так виснажливо. Найвеселіше, що, отримавши на в'їзді в Чилі два штампи про в'їзд, я не отримала жодного про виїзд 😅 Вони просто все занесли в систему, не штампуючи. І отак на ранок Аргентина зустріла нас бадьорим "бонджорно" від одного з пасажирів 😀
    Ця країна на початку 20 століття була однією з найбагатших в світі. Сюди приїжджали мільйонами імігранти, передусім італійці та іспанці, інші європейці. Після другої світової до влади прийшов президент, який провадив жорсткий контроль над країною і дуже обмежив міжнародну торгівлю, що, зрештою, призвело до сильного удару по економіці. На додачу у 80-х Аргентина ще вирішила захопити Фолклендські острови, які належали Британії. Але Тетчер це пробачати не збиралась, тож скоро острови повернулись назад. Аргентина ще досі тисне на Британію щодо мирної передачі їй цієї території. Притому що рідна мова островитян - англійська (там живуть вихідці з Великобританії) і інтересу щодо приєднання до Аргентини вони не висловлюють. Хоч ООН вважає теж, що територія має належати Аргентині. Зрештою, напочатку 21 століття криза досягла свого апогею: держава була майже банкротом, інфляція, безробіття, борги були величезними. Але потім наступні президенти почали поступово все налагоджувати: економіка росла, з'явилась якась стабільність. Зараз президентом став колишній мер Буенос-Айреса, який одразу почав вдало проводити економічні зміни, ще рік тому песо не важив нічого, і на чорному ринку його можна було придбати за дуже вигідним курсом (що для туристів незле 😄), зараз же ситуація врегулювалась. Тепер Аргентина має досить сильну економіку, хоч на ноги повністю ще не встала. Третина аргентинців все ще живе в бідності.
    Щодо індіанців - їх взагалі не видно, адже їх тут менше 1%, та й ті живуть в Патагонії. Тут навіть метисів небагато, переважно біле населення. Навіть світловолосих чимало.
    Ще декілька фактів: тут знаходиться як найвища, так і найнижча точка Південної Америки. Че Гевара - аргентинець. А ще тут дуже поширене мате - аргентинці обожнюють цей чай і всюди носять його з собою - на пікніки, на роботу - видно по термосах в руках)))
    Їх іспанська має купу особливостей. Вона подібна на італійську - італійські слова, вимова, навіть жестикуляція))) Деякі слова вимовляються зовсім інакше, тож для нас розуміти навіть ті слова, що знаємо, часом важко. Деколи взагалі не розуміємо що вони говорять. Так було і в Чилі. Після Болівії щось пішло не так 😀
    В Аргентині я відчула втому, оскільки досі наша подорож була досить таки інтенсивною. Крістоф ще в Чилі відчув, що втомився. Тож ми вирішили нікуди тут не поспішати і відвідати краще менше місць, але довше часу побути в кожному з них. Тому за перший тиждень в Аргентині ми відвідаємо 3 міста, а за другий - одне (бо в Буенос-Айрес на менше часу, думаю, навіть не варто їхати). І це таки йде на користь: відчуваєш знову приплив сил.
    Першим містом на нашому шляху стала Мендоса. Це центр виноробства в Аргентині: тут близько 1100 фабрик з виробництва вина! Вони продукують 75% всього вина в країні. Це дуже сухий пустельний регіон, хоч по місту так і не скажеш - купа зелені - через хорошу систему водоооснащення. Тут було дуже спекотно, на вулицях вдень нікого немає, всі виходять десь лиш в 19 годині - лиш тоді стає трішки легше. Тому сієста - це норма. З 13 до 18 практично все закрите. А після 18 знову відчиняються, тож десь лиш в 20 годині помічаєш, що це взагалі-то густонаселене місто)) Січень в цих регіонах взагалі найспекотніший, тому в багатьох установах на цей місяць навіть особливий графік. В нас кожен день близько 37 градусів, воду п'ємо як слони))) А в Буенос-Айресі через високу вологість взагалі буде ще важче переносити спеку. Проте перед приїздом в морозний український лютий я не проти трохи тут постраждати 😄
    Саме тут, неподалік Мендоси, розташована найвища точка на континенті (і найвища в світі, крім Гімалаїв). І взагалі, тут видно сніжні вершини гір, які біліють навколо міста, і це так контрастує з цією спекою.
    В Мендосі ми спробували аргентинське вино - найвідоміший його сорт мальбек - воно дуже легко п'ється, але має дещо вищий градус, ніж інші вина зазвичай. Ну і ще ми тут пішли на винний тур в найближчу долину, де виробляють вино. Там розповідали про технологію виробництва і частували різними сортами свого вина. Всього відвідали 3 виноробні і 1 оливкову фабрику. Тут ще вперше почула про природньо солодке вино, яке роблять з певного солодкого сорту винограду, не додаючи ні грама цукру. І воно дуже смачне, не порівняти з поцукрованими винами, дуже легко п'ється і має зовсім невеликий процент алкоголю - саме для літа 😊
    Read more

  • Bestes argentinisches Bife Chorizo (Rumpsteak) zum Frühstück/Mittag gehabt. Wir schwärmen immer noch. Besser gehts nicht! Jann, du solltest hier mal vorbeifahren.

    Davids Beilage: Kürbisstampf (Hammer!)
    Julias Beilage: Rucola mit geriebenem Parmesan (auch geil)

    Währenddessen und danach waren wir glücklich wie zwei Kiddies unterm Weihnachtsbaum.

  • Om 8:00 uur werd ik opgehaald voor een dagtrip naar de Perito Moreno gletsjer. Deze gletsjer ligt op zo'n 80 kilometer van El Calafate.

    Het hostel bood een alternatieve tour aan met voornamelijk een andere route er naar toe dan de 'normale' weg. Dit bleek wel de moeite waard. Onderweg zagen we namelijk wat van de schitterende omgeving maar ook wat wildlife. We kwamen o.a. een aantal Darwin Rhea's (enorme snelle rennende vogels), Condors (met een spanwijdte van 3 meter) en Carra Carra's (een soort haviken) tegen. De Condors kon ik niet goed op de foto krijgen, maar daar krijg ik in Peru nog wel de kans voor.

    Op 8 kilometer afstand hadden we het eerste fotomoment. Zelfs van deze afstand zag de gletsjer er al erg mooi uit. Maar even later werd het pas echt indrukwekkend. Toen zagen we de gletsjer vanaf een boot op een paar honderd meter. Een enorme muur van ijs! Wel 60 meter hoog en dan te bedenken dat hij nog eens 120 meter onder water verder ging en 30 kilometer lang is!

    De gletsjer beweegt iedere dag twee meter naar voren. Aan de voorkant brokkelt hij echter af en aan de achterkant komt er ook weer twee meter bij. Dus blijft hij redelijk stabiel op dezelfde plek. Maar het lijkt wel alsof het een levend ding is. Het afbrokkelen van de stukken ijs gaat gepaard met een enorm gedonder.

    We zagen ook wat afgebroken ijsschotsen in het water drijven. Het blijkt dat, door de dichtheid van ijs ten opzichte van water, van iedere drijvende ijsschots slechts 10% boven water zichtbaar is.

    Na de boottocht hadden we nog zo'n 2 uur de tijd om een aantal tracks rond de gletsjer te lopen. We zagen wat stukken afbreken en met veel geweld in het water terecht komen. Erg spectaculair om te zien.

    In de bus zaten ook drie Nederlanders waar ik de rest van de dag mee optrok. Terug in El Calafate met z'n vieren een terrasje opgezocht en 's avonds boodschappen gedaan en een pasta salade met kip in elkaar gezet. Gezellig, lekker en gezond.
    Read more

  • Кордова (чи Кордоба) - друге найбільше місто в Аргентині. Тут багато університетів, наукових установ, історичних старовинних будівель, театрів та інших культурних закладів. Тому вже цим місто мені сподобалось 😊 Через велику кількість студентів це одне з наймолодших по населенню і "найживіших" міст Південної Америки. Довгий час, ще як не було Буенос-Айреса, воно було найбільшим і найважливішим містом країни. Тому зараз між цими двома містами постійно конкуренція у всьому.
    Температура повітря тут сягала 40 градусів. Але це, виявляється, ще нічого - портьє в будинку, в якому ми жили, розповідав, що зовсім на півночі країни, звідки він родом, температура зараз 54 градуси!!!
    Поселились ми в домі дуже привітного Хуліо. Правда, за весь час бачили ми його один раз 5 хвилин - в нас не співпадали графіки 😁 Тож було враження, ніби ми не кімнату, а всю квартиру зняли)) В нього ми і речі попрали, і я була в шоці, що вони сохли просто на очах, поки я їх розвішувала на балконі! І за годину все було сухе!
    В перший день в цьому місті Крістоф пішов на стадіон, а я в музеї 😁 На тому стадіоні просто на Чемпіонаті світу збірна Австрії перший і єдиний раз в своїй історії перемогла збірну Німеччини, тож це чуть не священне місце для австрійців 😃 Працівник на стадіоні казав, що сюди чимало австрійців приходять - Мекка для Австрії 😂 І Крістоф сказав, що його вдома просто не зрозуміють, якщо він був в Кордові і не пішов на стадіон)))
    Я ж хотіла в музеї, заодно і спеку там перебути. Крім того, це якраз була середа, коли вхід у всі музеї міста безплатний. Але вони всі виявились зачиненими з 13 до 18 😔 Тож пішла роздивлятись місто, а ввечері повернулась знову до музеїв. Там познайомилась з австралійкою і буенос-айресцем, бо ми, оскільки музеї були поруч, як і деякі інші відвідувачі, з одного просто перекочували в інший, і нам це стало кумедним 😁
    Мені подобається, що в цьому місті створили чудові зони відпочинку для населення, куди можна прийти, коли втомишся від урбаністичного середовища - там фонтани (часто і "танцюючі"), парки, цікаві інсталяції і виставки, кафе - така собі оаза в великому місті, це дуже розслабляє. Ще в таких місцях, а також на автобусних зупинках є безкоштовний вай-фай. До речі, щодо автобуса: одного разу, коли ми в ньому їхали, то жінка, сівши перед нами, просто привіталась і спитала як в нас справи. Я думала, вона хоче далі щось спитати, сказати чи попросити. Але ні, просто: "Hola chicos, que tal?". Така приємність.
    Наступного дня ми поїхали в Музей Че Гевари, що знаходиться в містечку Альта Ґрасія за годину їзди від Кордови. Це не тільки музей, це і його дім в час дитинства і юності, який влада міста викупила і перетворила на музей, і це, як на мене, значно підвищувало його цінність. Всередині дуже багато оригінальних речей, сам будинок досить просторий і гарний, з подвір'ям позаду. Його навіть років 15 тому відвідали Кастро і Чавес. Музей справді дає хорошу картину про життя і діяльність Че. Всередині багато фотографій. Дивлячись на них, бачиш яка ж це красива була родина: він, його батьки, брати і сестра. Мама Ґевари до старості залишалась гарною. І як багато він встиг зробити і скільки наподорожуватись за своє коротке життя.
    Блукаючи отак по будинку, уявляла, як він тут вчився, грався, бігав. Дім так передає всю цю атмосферу. Ванна кімната чи кухня майже такі ж, якими їх бачив Ернестіто, коли там жив. Район, де розташований дім, виглядає дуже багатим. Тут дуже гарні доглянуті будинки і дороги. Недалеко від музею розташований ще один будинок, в якому недовго жила сім'я Че - він виглядає абсолютно так само, як на фотографіях 30-х років! Його зовсім не реставровували і зараз там живе з вигляду бідна сім'я (мабуть, єдина така в тому районі), на території будинку брудно, чимало сміття і звідти дуже воняло. А поруч горда вивіска про те, що Че тут жив... Шкода, що так 😔 Музей загалом залишив дуже багато вражень і роздумів після себе.
    В Кордові ми скуштували ще відомий аргентинський стейк! Я не знаю як вони його таким м'якеньким і соковитим роблять, але це дууууже смачно!
    А ще в Аргентині, кажуть, найкраще джелато в Південній Америці 😊 Що мене, в принципі, зовсім не дивує 😁
    Далі ми плануємо побачити одне з найбільш вражаючих природних чудес у світі! Всього 21 година в автобусі і ми там 😃
    Read more

You might also know this place by the following names:

Argentine Republic, Argentinien, Argentina, Argentinië, Agyɛntina, አርጀንቲና, Archentina, الأرجنتين, Arxentina, Arqentina, Аргенціна, Аржентина, Arizantin, আর্জেন্টিনা, ཨར་ཇེན་ཊི་ན།, Arcʼhantina, Yr Ariannin, ཨར་ཇེན་ཊི་ན, Argentina nutome, Αργεντινή, Argentino, Argentiina, آرژانتین, Arjantiin, Argentine, Argentena, Argjentine, An Airgintín, આર્જેન્ટીના, Arjantiniya, ארגנטינה, अर्जेंटीना, Ajantin, Argentína, Արգենտինա, Arjentinia, アルゼンチン共和国, getygu'e, არგენტინა, Ajentina, Аргентина, អារហ្សង់ទីន, ಅರ್ಜೆಂಟೈನಾ, 아르헨티나, ئارجەنتینا, Arghantina, Arigentina, Arizantinɛ, ອາເຈນຕິນາ່, Alijantine, Argentīna, Arzantina, അര്‍ജന്‍റീന, अर्जेंटिना, Arġentina, အာဂျင်တီးနား, Arxentitlān, अर्जेण्टिना, Argentiinu, ଆର୍ଜେଣ୍ଟିନା, Artschenti, Argentyna, Argentin-a, ارجنټاين, Arhintina, Argentinia, Arijantine, अर्जन्टीना, Argintina, Arzantîna, ආර්ජෙන්ටිනාව, Argjentinë, அர்ஜென்டினா, ఆర్జెంటినా, Arjentina, ประเทศอาร์เจนตินา, Arhentina, ʻAsenitina, Arjantin, ئارگېنتىنا, ارجنٹینا, Á Căn Đình (Argentina), Largäntän, ארגענטינע, Orílẹ́ède Agentínà, 阿根廷, i-Argentina