• Альма прокинулась о 7:30, і одразу зволіла бігти. Тож я із нею та Момо пішла збирати ягоди біля озера, поки Марк ще трохи ніжився в лігві.

    Коли ми повернулися, обʼївши усі стиглі ягоди з кущів, він вже готував сніданок. Смачнющим омлетом ми розпочали цей день.

    Почала прокидатись група підлітків, вони витягли гітару і по черзі почали грати фламенко-мелодії. Взагалі вони були якісь інші: жодного алкоголю, спокійні, і усі грали на гітарі.

    Ми вирішили усе-таки оглянути руїни фортеці. Альма радісно бігала між масивними мурами, а на башту вона вже їхала на татові. Звідти розвертався панорамний вид на усе озеро та ліс навколо. Уявляю, яка краса тут восени.

    Марк із Альмою та Момо пішли до озера, а я зробила свою ранкову гімнастику. Донечка стомилася, і почала вже плакати, тож ми пішли вкладати її на денний сон. А іспанська гітара так і грала далі. Якесь неймовірне місце.

    Я задрімала із донею, а Марк пішов поплавати в крижаному озері. Коли малеча прокинулась, навколо вже майже нікого не лишилось – усі поїхали.

    Ми заїхали за фортецю оплатити ночівлю у гостинному домі, і попрямували до Відня на святкування дня народження маленького Вінні. Кермувала я, доїхала майже до Штокерау, а це у півгодини дороги від Відня. Ми помінялися, бо Альма почала плакати, і Марк заїхав у Макдональдс, аби замовити щось з овочами на перекус. Після чого ми швиденько попрямували на дитячий пікнік, після якого Альма вирубилась вдома. А за кілька годин і ми з Марком.
    Read more