Вилазки на вихідні

Вирішили провести вихідні не за буденним прибиранням вдома. Вагалися між горами і озером, і я обрала озеро. Марк забронював місце на кемпінгу біля руїн фортеці Добра у Вальдфіртелі, це у 1,5 години їзди від Відня.

Першу частину дороги до Штокерау кермувала я. Вперше із Альмою та Марком позаду. Дуже нервувала, а перед Штокерау ще й тягнучка була на півгодини, тож мої сподівання якнайшвидше помінятися із Марком не виправдалися так швидко, як бажалося.

У Штокерау Марк придбав подарунок на день народження Вінні, на який нас запросили на завтра. Поки він бігав у магазин, я приклала Альму до грудей.

Далі їхав Марк, але Альма ні в яку не хотіла засинати в автокріслі. Була вже 12:00, тож ми зупинились біля супермаркету у маленькому містечку на шляху, Марк пішов на закупи, а я заколисала Альму в руках. Коли він повернувся і розклав куплене, я перемістила доню в автокрісло, і ми поїхали далі.

Почались густі зелені ліси, дорога стала вужчою та звивистою. Невдовзі ми доїхали до руїн фортеці Добра та заїхали на кемпінг. Одразу відчулося таке розслаблення в повітрі: усе зелене, привітні люди, багато дітей, відкриті вогнища, велике озеро зі скелястими берегами. Кемпінг був розташований терасами на 5 рівнях.

Ми обрали місце на нижньому рівні кемпінгу та пішли оглядати околиці. На верхньому рівні розмістився гігантський фестивальний намет зʼїзду байкерських клубів із сотнею людей у шкірянках, бородах, тату та пірсингу. Поміж ними зграями носилися діти різного віку.

На рівні одразу над нами свій намет будувала група підлітків. Тож я позбулася будь-яких очікувань на спокійну ніч доволі швидко.

Підʼїхав розтатуйований адміністратор кемпінгу на своєму квадроциклі, і пояснив нам що тут фактично правил-то особливо й немає. Марк побудував наше лігво, а ми з Альмою пішли вивчати околиці. Малеча забігала в кожну групу людей із радісним «Hallo!» і кидалася до іграшок.

Почався дощ, ми забралися у лігво, а адміністратор кемпінгу привіз нам велику парасолю і дрова для вогню. Марк приготував пасту, і ми із задоволенням пообідали.

Як дощ перестав, ми вдягнулися тепліше і пішли в бік руїн, повз фестивальний намет байкерів. Альма не змогла пройти повз дітей, що ганяли навколо намету. Вона гралася із хлопчиками трохи старшими за неї із великим кубиком, який вони кидали і приносили одне одному. Згодом адміністратор почав возити дітлахів на своєму квадроциклі, від чого вони аж пищали. Один із байкерів розговорився із Марком, і запросив нас на дитячу дискотеку увечері.

Момо стривожено-радісно ганяв під столами у пошуках рештків ковбасок, які байкери смажили у гарганюелівських масштабах. Там же було ще пару собак, з якими він трохи погрався, але довго не відволікався від свого основного завдання.

Ми усе-таки подолали останні пару метрів до руїн, але виявилося, що вони закриті на святкування весілля. Тож ми спустилися вниз до озера. Яка краса розвернулась перед нашими очима! Скелясті береги, густо вкриті зеленим лісом, звивисте озеро, на підході до якого густо росла ожина. Оце щастить нам цього літа на ягоди! Ми з Альмою посмакували вдосталь. Мені приносить неймовірне задоволення збирати ягоди із донею, і спостерігати за тим, як смачно вона їх їсть.

Альма пограла із ровесником у мʼяч. Ця нетипова для їхнього віку спільна гра тривала рівно 3 хвилини.

Марк розвів вогонь, і я посмажила веганські ковбаски. Ми смачно повечеряли ними разом із овочами та хумусом з дому. Привітний байкер із доньками спустився до нас і запросив нас із Альмою на дитячу дискотеку. Зазвичай у цей час ми вже починаємо тиху годину, але сьогодні зробили виключення і повели нашого дракона на вечірку.

Дитяче німецьке техно збентежило Альму, але вона розтанцювалася, коли я приєдналася до неї. Старша дівчинка поділилася із нею своїм альбомом та олівцями, і Альма помалювала свої експресивні етюди. Коли дискотека скінчилась, ми оглянулись, і зрозуміли, що це була не лише тусня дітей байкерів, а ще й нацистів. Отак – найперша дискотека нашої дитини на нацистсько-байкерському фестивалі.

Йти звідти Альма не хотіла ні в яку, виносили ми її зі сльозами. Відхід до сну був пізнім і затяжним. Марк вийшов прогулятися із Момо, а коли Альма заснула, заліз у лігво до нас, і ми поснули.

Ця ніч подарувала нам найкращу формулу сну: прохолодне повітря і теплий спальник, ммм!

Вночі було тихо. Байкери і підлітки спали.Read more