Uyuni area

В самому Уюні робити нема що, але ми цілий день залагоджували там різні справи. Порівняно з іншими болівійськими містами, це містечко дуже дороге. Але це не дивно - впевнена, що Уюні - найтуристичніше місто Болівії 😊 Ви напевно бачили ці фотографії "дзеркала" в інтернеті, де "небо зустрічається з водою на землі і горизонт зникає"? Або "божевільні фото" з пустелі? Це Салар де Уюні, або солончак Уюні. Часто лише заради нього їдуть взагалі в Болівію. Це найбільший солончак у світі (12 тис.кв.м), на ньому сіль і вода "викладають" типові шестикутники, завдяки яким Салар де Уюні такий впізнаваний. Коли стоїш посеред нього, то є лише ти, сіль і горизонт - наче в пустелі. І саме на такому фоні вдається зробити багато цих веселих "божевільних" фото. Проте рідко вдається побачити картину, коли "зникає горизонт" і небо відображається у воді - лише у дощовий період, коли достатньо води для цього явища. І то не весь період дощу, бо коли заливає, то їхати стає там небезпечно, і турфірми міняють шлях і не заїжджають більше далеко вглиб. Тому, в підсумку, побачити "дзеркало" вдається кілька разів в рік. Ми потрапили в цікавий період - сезон дощу, але коли якраз можуть почати міняти шлях. Я страшенно хотіла побачити це віддеркалення, це щось унікальне. Жінка в турфірмі сказала, що по стандартному шляху води нема, все сухо, хоч останні 2 дні лило. Але якщо ми з іншими учасниками групами вирішимо доплатити і, відхилившись від стандартної дороги, поїхати далі, то можемо знайти там воду. Але тоді пропустимо захід сонця над солончаком. Я, звісно, розставила пріоритети для себе і надіялась, шо ніхто не буде проти 😁 І що ми таки знайдемо там воду.
Ми вирішили взяти 3-хденний тур, а не лише на день заскочити в солончак, бо так ми мали би змогу побачити ще багато красивих і цікавих місць, ну і в 3-хденному турі ми все одно рухались в сторону Чилі, тож нам якраз було по дорозі - вкінці частину людей висаджують біля кордону з Чилі, а іншу частину везуть назад в Уюні.
Якраз в цей час через Уюні проходило всесвітньовідоме раллі "Дакар" (цього року - через Парагвай-Чилі-Болівію-Аргентину), тож напочатку частину шляху ми їхали по бездоріжжю, бо дорога була перекрита для раллі. Також напочатку солончаку було місце з безліччю прапорами, які залишили відвідувачі, серед них був і український 😊
Мушу сказати відразу, що нам з усім дуже щастило в цій поїздці (крім гіда, мабуть 😁). І взагалі, щодо погоди, ми всі ці місяці подорожі були щасливчиками.
Спочатку було похмуро і дощило, але потім погода стала ідеальна! Вже лиш під вечір знову стало похмуро.
Ми заплатили за іспаномовного гіда, бо, як показав досвід в Тороторо, можемо розуміти і так, до того ж, багато розказувати там нема що. Але інші троє, з якими ми їхали, заплатили більше за англомовного гіда, тож ми теж їхали з ним))) Їхали в джипі разом з німецькою сім'єю: мамою і двома дітьми-студентами. Вони відразу погодились трохи поміняти маршрут, бо теж більше хотіли побачити "дзеркало", ніж захід сонця. І це так того вартувало!!!! Спочатку ми зупинились там, де води було не дуже багато - було гарно, але не так щоб "вау". А потім, коли їхали далі, води було вже багато і горизонт зник... І ніби 2 неба. І ти. Навіть не знаю з чим порівняти, ще ніколи такого не доволилось бачити. Ніби на іншій плвнеті. Абсолютно все так, як я бачила колись на фотографіях з інтернету. Заворожує! А коли десь далеко їде якась машина, то таке враження, що вона їде по поверхні води. Гід казав, що останнього разу в цьому місці він був 5 тижнів тому і було абсолютно сухо. І що ми напевно остання група, яка їде по цьому шляху, бо зараз багато води, тож з наступною групою їхатиме напевно вже по іншому.
Потім ми поробили "божевільні фото" в місці, де було сухо - це стандарт тут 😁 Ночували ми в соляному готелі)) Таким був перший день.
Наступного дня ми надивились на красивезні пейзажі!! Ландшафт дуже змінювався і час від часу нагадував то місячний, то марсіанський. Багато красивих вулканів, дивних рослин, бігали страуси! Ще ми побачили вулканічні формації, "виплювані" вулканами, які застигли і виглядають як камені різних дивних форм, найвідоміший з яких - "дерево з каменю". Ще їхали до численних лагун, де водяться фламінго! Вперше їх бачила! Які ж це красиві птахи на тонюсіньких ніжках-патичках! Можна сказати, що в нас, свого роду, було джип-сафарі)) Одна з лагун була червона, інша зелена. Гори теж різних фарб. Яка ж природа може бути красива... Ночували ми в готелі, де душу не було, а світло - лише 3 години на день)) Зате годували дуже смачно! А, коли ми третього дня встали дуже-дуже рано, то могли бачити красивезне небо, густо всипане зорями... Цього ж дня ми знову були біля лагун з фламінго, а також біля природних терм (я, правда, не купалась, мені температура повітря +5 була захолодною)), і все це на висоті понад 4500 м.н.м. (я другої ночі навіть прокидалась від задишки через це). Ще поїхали до гейзерів, їх я теж бачила вперше! Пахли вони, правда, сіркою)) Але такі гарячі! Хоча біля них було надзвичайно холодно! Це вдруге після перуанської Райдужної гори мені було настільки холодно на цьому континенті! І під кінець туру ми знову відвідали пречудове місце - гори, лагуни, вулкани, і все в таких гарних кольорах. Це був один з найкращих пейзажів, які мені тільки доводилось бачити! Цю красу не передати - ні словами, ні фото.
Після цього ми поїхали до болівійського кордону. Там уже була черга, але рухалась вона швидко. Туалету на кордоні нема. Стандартна відповідь на моє запитання про нього: "Натураль". І ти йдеш під невеликий насип з піску, притворяєшся, що ти нікого і тебе ніхто не бачить. За штамп про виїзд з Болівії треба платити ))) Небагато, 2 долари. Але задумайтесь тільки, платити за штамп про виїзд з країни ))) А інакше що - не випустять?))) Це нелегально, але легше заплатити 2 долари, ніж сперечатись на кордоні з митниками про чесність і справедливість. Тож, хоч всі і платили, але були в шоці, особливо туристи з розвинених країн. Один німець такий промовив там біля них одними губами і очима на лобі: "Жесть.. " Отак Болівія прощається з туристами. Але, думаю, на наших кордонах теж вже було багато таких шокованих туристів...
Хоча кордон, треба визнати, розташований у цій всій мальовничій місцевості, тож гарнішого фону для розмежування держав я ще не бачила))
І взагалі, мені ця поїздка подарувала одні з найкрасивіших та найнезабутніших панорам у моєму житті.Read more