Мілаццо. Спека у місті

Прокинулись із сонцем та Альмою, поснідали, погодували Момо. Поки я вкладала доню на перший сон, Марк організовано згорнув наш табір та підготував бус до відʼїзду.

Після Альминого сну ми вирушили до центру Мілаццо з ціллю пообідати там, спробувати морозиво, повештатися містом, оглянути фортецю та музей моря і поїхати далі до мису та маяку.

Не так усе виявилось, як бажалось: палюче сонце та спека в місті – не найкращі друзі в подорожі з 7-місячною дитиною та собакою. Спека розтопила нам мізки, Альма була вся мокра. Ми спробували кілька сицилійських десертів, з горем навпіл дійшли до фортеці, розчарувалися у музеї, проте познайомилися із дивакуватим музикантом. Він зіграв для Альми на цілій низці інструментів, два з яких вона вже знає – варган та тамбурин.

На шляху до фортеці ми зайшли пообідати, хоча їла лише я, а Марк пішов заколисувати Альму на вулицю. Нікому не раджу гуляти із сплячою дитиною італійськими вулицями – галас неймовірний, сховатися від нього ніде. Дитина спить зі своїх звичних півтори годин всього півгодини.

Після сну та музею та з розтріпленими нервами ми-таки доїхали до мису на заході сонця. Вирішили подивитись кемпінг, що там прямо поруч, та він справив на нас дуже сумне враження. Тож я лише заколисала Альму в слінгу біля моря на тому кемпінгу, і коли вона прокинулась, ми поїхали далі до кемпінгу в Марінелло, щоб погуляти там навколо озер біля моря.

Доїхали вже в темряві, а на території кемпінгу така краса, я такого ще ніколи не бачила. Місця стоянок обсаджені евкаліптовими деревами, квітнуть олеандри, і це усе на березі моря. Я підрахувала, що одне місце обрамляють приблизно 7 евкаліптів, всього на кемпінгу 149 місць, з них десь 100 мають дерева, решта – інші кущі. Тобто, на території кемпінгу росте 700 евкаліптів! Хоча ні, скоріше так: кемпінг знаходиться у рощі із 700 евкаліптами.Read more