• Ко Панган. День вдома

    16 marca, Tajlandia ⋅ ⛅ 30 °C

    Ніч була спокійна, зранку Марк з Альмою пішли робити сніданок, а я продовжила спати.

    За годину мої любі мене розбудили і ми поснідали разом вівсянкою та фруктовими смаколиками, які придбали вчора.

    Вирішили нікуди не виїжджати сьогодні, дати шкірі Альми відійти від спеки. Після сніданку освіжилися в басейні, і подзвонили моїм батькам. У них в гостях як раз тьотя Люба, тож і її побачили. Після дзвінка я вклала Альму спати.

    Поки вона спала, Марк приготував фруктовий салат на обід. Ми погралися з донечкою, почекали, коли басейн накриє тінню від будинка, і вийшли знову покупатися. Басейн розважає і стомлює Альму. Лише в будинку їй нудно, вона досить швидко повзе до вхідних дверей і махає па-па, сигналізуючи нам, що час іти гуляти. Після басейну ми покупали Альму, а коли вона трохи підсохла, я взяла її заколисувати у сон.

    Марк замовив їжу з доставкою. Альма прокинулася, посміхнулася, сіла, лягла на подушку, і попросилася на ручки. На ручках знов закрила оченята, щоб доспати. Десь за півгодини я її розбудила, і ми пішли їсти разом. Потім Марк із Альмою пішли в басейн, а я прибрала після вечері та погодувала Тото.

    Згодом ми грали з Альмою та слухали музику, Марк дістав камеру і робив знімки. Ми спробували у ігровій формі почистити доні зубки, та вона була кожною клітинкою свого тіла проти. За якийсь час я взяла її заколисувати у сон.

    Та сьогодні вона знову ніяк не могла заснути. Пройшло півгодини, година… В моїй голові крутився мільйон думок – що ми зробили не так, чому вона не може зануритись у сон. Підкралися сумніви в собі. Час минав, Альма не засинала. Я вийшла із нею у залу, Марк її перейняв, і я змогла трохи побути на самоті. А коли пішла в туалет, знову знайшла величезного таргана. Що не день – то тарган. Виловила та викинула його на вулицю. Він мене врятував від виру самознеціонюючих думок. Тарганів я не знищую, а виношу подалі на дорогу. Особливо цього.

    Після 10 хвилин читання з Марком, Альма знову розплакалася від втоми. Йшла вже друга година з початку вкладання її у сон. Я взяла її втретє у ергорюкзак, і почала ходити по будинку, наспівуючи колискову мантру. Плач Альми збудив Тото, і вона почала скакати конем по всій хаті, із гуркотом, шипінням і дикими очима. Специфічна атмосфера для вкладання перевтомленої дитини. Тож я закрилася у спальні, і ходила з Альмою там, поки вона не заснула на грудях. Сонечко моє любе, так змучилася.

    На останніх рештках сил я вклала її у ліжко, і вислизнула до Марка в залу. Ми поїли морозива, я проговорила йому свої думки, сумніви та страхи, ми обійнялися і пішли спати.
    Czytaj więcej