Ко Панган -> Ко Самуї -> Бангкок

Прокинулись із нашим солоденьким будильником о 7:30. Прибрали у спальні, я замінила постіль, Марк пересунув ліжко знову на середину кімнати. Поки Марк готував сніданок, я провела ранкові процедури із донею. Після сніданку ми запакували речі у машину, подякували цьому дому, попрощалися із кицею, і вирушили до порту.

На шляху заїхали придбати нашій сусідці, що весь місяць поливає наші квіти, саронг у подарунок. Вже у порту, поки Марк перевіряв квитки у касі, до нас із Альмою в машину застрибнула Іра. Ех, шкода, що ми переважно онлайн спілкувались. Вона здається дуже приємною людиною. Ми побалакали з півгодини, вона розповіла про запланований сімейний похід в Гімалаях, ми передали машину, і вона поїхала до дітей та чоловіка.

Незабаром підійшов наш паромчик, і ми завантажились. Я сподівалась, що Альма засне на паромі, але це було не в її планах. Переправа до Самуї була всього півгодини, ми висадились, і почали думати, де вона зможе поспати. Відправились до кафе біля порту, та там була голосна музика. Проте поруч було кафе із порожньою терасою над мангровою рощею, і ми сіли там. За якийсь час донечка звикла до оточуючого, і заснула. Марк замовив тости і каву, а я пила і їла кокос. Це для мене просто відкриття за цю подорож – і електролітичний охолоджуючий напій, і насичена жирами їжа.

Коли Альма прокинулась, Марк замовив таксі у додатку Grab, і ми вирушили до китайського закладу біля аеропорту на обід. У нас було ще багато часу до вильоту, ми навіть роздумували про те, щоб провести пару годин у басейні, та вирішили, що це забагато для одного дня.

До китайського ресторанчику нас везла жіночка. На місці ми пообідали, погодували доню, і співробітниця закладу замовила для нас машину до аеропорту. Туди їхати 2-3 хвилини, пішки йти 10 хвилин. Але йти під пекучим сонцем з Альмою без тротуару, разом із машинами і мопедами нам не дуже хотілось.

І от ми дістались нашого проміжного аеропорту – такого незвичного і відпочинкового, без стін, з озерцем із лотосами, водоспадом, лелеками і варанами. Тут я зрозуміла, чому туристи так охоче летять на Самуї: ти прибуваєш сюди, і відпустка починається прямо в аеропорту.

Наш виліт переносили двічі на півгодини. Альма сьогодні довго не могла заснути через часту зміну оточення, тому ми не особливо переймалися пізнім вильотом. Я вдягла їй беруші, і навіть злітаючі літаки поруч її не турбували. Так вона і проспала 1,5 години до посадки.

Переліт був короткий, Альма подружилася з усіма навколо. За цей короткий переліт нас навіть погодували. Куркою, правда, але там був ще рис із овочами, який Альма охоче їла. Під час зльоту і посадки ми давали (іноді насильно) доні пити й їсти, щоб вирівняти тиск у внутрішньому вусі.

Прибули до Бангкока вже майже о 22:00, дочекалися валіз, і викликали Grab до готелю. Наш номер в готелі виявився на другому поверсі, тож ми ходимо сходинками. Дуже практично з огляду на можливі повторні хвилі землетрусу.Les mer