Amazon jungle

Амазонські джунглі можна було відвідати і в інших країнах, в яких ми встигли побувати, і всюди, думаю, був би інакший досвід. Але в Перу - вони найдоступніші, тут найкраще розвинена інфраструктура, тож тут це найпростіше. До того ж, тут знаходиться один з найбіорізноманітніших національних парків в світі - парк Ману. Сезон дощів, який щойно розпочався, насправді не найкращий час для джунглів, найкраще - одразу після нього. Ну але ж вибирати не доводилось 😊 Оскільки ми вже тут, то хотілося в Амазонські джунглі. З позитивного - ціна в цей період менше кусається.
Гостра проблема Амазонських джунглів - вирубування лісів та ерозія ґрунту в зв'язку з цим. Майже весь парк Ману через це заборонений для відвідування, для цього треба брати у держави спеціальний дозвіл, проте ми так далеко вглиб не йшли. Всього 4 дні і 3 ночі провели там. З нами, крім гіда, були ще дві пари: голландська і голландсько-австралійська. Остання, як виявилось, австралійські дипломати, які рік пропрацювали в посольстві в Лімі. А тепер подорожують перед тим, як повернутись назад в Австралію. І наступного літа, можливо, відвідають нас у Відні.
Джунглі - це дуже цікавий досвід. Особливо, якщо хороший гід. З нашим нам дуже пощастило! Він був дуже професійним та зацікавленим! Навіть у свій вільний час постійно розказував нам щось. І хоч сезон не найкращий для того, щоб побачити багато тварин, та й взагалі, щоб деяких побачити, треба мати велику удачу (як от ягуара), але тим не менше, виявилось круто!
В першу ніч ми зупинились в селищі в джунглях. Досить цивілізованому. В той день якраз святкували якесь християнське свято. Але коли глянути на ці святкування, то нізащо не скажеш, шо це має хоч якийсь стосунок до християнства. Воно тут дуже переплелось з місцевими релігійними звичаями, які існували до приходу іспанців, тому швидше нагадує язичницькі ритуали.
Гід розповідав, що в цих джунглях є і нецивілізовані племена, які часом можуть агресивно поводитись (про це навіть попереджує великий плакат в селищі). Коли сухий сезон, вони деколи спускаються на плотах до цього селища і спостерігають. Деколи в них бувають конфлікти з селянами, бо вони можуть красти щось з городів - в них же жодних знань про гроші і тому подібне. Ті з них, хто таки їздить в село працювати, взагалі не орієнтуються в цінах, тому просто роблять роботу і питають скільки дають за це. І ще вони, спробувавши алкоголь, дуже часто робляться алкоголіками. Самі ходять без одягу, максимум з пов'язками. І коли бачать човен з туристами, махають їм, щоб ті під'їхали до них, але гід каже, що дуже ймовірно, що вони там напоготові зі списами стоять в цей час. Мені би дуже хотілось хоч раз в житті побачити таке плем'я. Але досить часто вони агресивні і не бажають йти на контакт з цивілізацією.
Також ми були на фермі, де індіанка виходжує тварин, яких знайшли при смерті, пораненими браконьєрами чи немовлятами при мертвих батьках. І видно, як вони її люблять 😊 Там і мавпи, і капібари, і лінивець, і каймани...
Робили ми і нічні екскурсії. Бо джунглі ніколи не сплять. Це цілодобово живий організм, і в іншу пору дня водяться інші тварини. Вночі постійно щось видає звуки, тож засинати доводиться при них, ну і надієшся, що ніщо не заповзе в лоджію))
Тут красиво, різноманітність флори і фауни справді дивує. І саме відчуття, що ти в дикому середовищі- теж не передати. Коли бачиш щось незвичне, не можеш повірити що таке є. Як от сором'язлива рослинка, яка скручується вся і закривається, коли до неї доторкаються.
Птахів чи мавп ми спостерігали часто через телескоп.
Ще нам тут розказували про основи медицини джунглів, як от сік одного дерева, що зовні не відрізниш від крові, має хороші антибактеріальні властивості.
Ще ми соком одного фрукта - віто - робили собі тимчасові тату 😁 Сам сік прозорий, і ти спочатку взагалі майже не бачиш, що ти там намалювала, але наступного ранку малюнок проступає, стає синім і тримається 2-3 тижні. Тож я пару тижнів ходила з саморобним тату на передпліччі 😁
Знову ж таки, фото багато, сюди не влізаються, тож частину закину пізніше в інстаграм.Read more