Флореста 🤍

Позавчора викристалізувати ритм нашого пересування: не бронювати нічого заздалегідь, а їхати з відкритими очима і зупинятись там, де нам до душі. Їхатимемо в обідню спеку, щоб Альма могла спати під кондиціонером, після її сну зупинятимемося на обід або ночівлю, де нам сподобається. Так буде більше задоволення від подорожі і менше напруги від того, що потрібно бути десь в певний час. І так ми довіряємо своєму серцю, а не відгукам в інтернеті.

Зібрались сьогодні зранку з кемпінгу в Марінелло, я попрощалась із неймовірним узбережжям та морем на кілька днів, і ми вирушили в центр Сицилії, в гірську місцевість, у національний парк Неброді. Вирішили їхати не автобаном вздовж узбережжя, а вузькою дорогою крізь гори. Нагадало старі українські дороги, лише не вибоїни, а зсуви дороги. Не бронюючи нічого заздалегідь, просто їхати, дивитись довкола і зупинитись там, де нам захочеться.

Так і зробили - спочатку зупинились біля вицвілої вивіски «Ricotta», де зненацька придбали кілограми сиру, і божественну на смак запечену рікотту – сициліанський делікатес. Альма скуштувала першу свіжу рікотту в своєму житті.

Проїхали трохи далі, зупинились біля патисерії, де Марк придбав дуже смачне супер-кремообразне фісташкове морозиво. Продавала морозиво дівчина з України.

Так поступово ми заїхали в крихітне старовинне містечко в горах, і так воно нам сподобалось, що ми вирішили лишитись тут на ніч. Зупинились на порожньому кемпінгу з неймовірним видом на гори і на Етну, над якою куполом лежали хмари.

На обід завітали до камʼяниці з сімейним рестораном, яким завідує та готує усе мила старенька пара. Тут я спробувала дивну страву – пасту з картоплею та куркумою, а Альма так протестувала, щоб їй також дали щось, що ми їй врізали дольку лимона. То вона її так пристрасно затоптала, наче це був найсмачніший фрукт у світі.

Поки гуляли містом на післяобідній сон Альми, нам зустрівся сикх та темношкірий тато з двома дітками. Кожен перехожий вітається, навіть якщо зовсім не має настрою: може брови і суворо зсунуті, але завжди звучить bon giorno. Чоловіки і жінки сидять на вулицях на стільчиках і спілкуються. Усі посміхаються Альмі, обсипають компліментами та хочуть взяти на ручки.

У Флоресті якраз зараз проходить кулінарний фестиваль, але ми тут в четвер, а фестиваль – кожної неділі. Тож ми поїдемо далі.Meer informatie