Палермо. Сицилійський сніданок

Ніч була довгою і вибоїстою. Я розбудила Альму близько 08:00, бо вона вже дуже неспокійно спала під ранок. Змокла і змучена, вона відкрила оченята і посміхнулася. Фух, це таке полегшення!

Ми дали їй прописані ліки, і за порадою лікарки, зібрались на ранкову прогулянку. Вирішили поснідати як це роблять сицилійці: гранітою (фруктовим щербетом) та бріошем (білою солодкою булочкою). Від самої ідеї такого сніданку у мене на зубах заскрипів уявний цукор, але інтерес переміг здоровий глузд.

Ми обрали один з найкласичніших закладів, що роблять найсмачнішу граніту з місцевих фруктів – Caffetteria del Corso. О 8:30 за столиками на проїжджій частині вулиці сиділо всього три людини, до яких приєдналися й ми. Замовили лимонну та мигдалеву граніту, бріоші, сік та каву. Альма отримала від персоналу шматочок апельсину. Їсти подрібнену кригу з мигдалем або лимонним соком виявилося дуже освіжаюче, а бріош помʼякшував холод. Морозиво так щодня на сніданок не поїсиш, а от фруктовий сік або горіхове молоко з кригою – те, що треба, особливо якщо на вулиці +30 в жовтні.

Після сицилійського сніданку ми повернулись додому, щоб Альма поспала в ліжку. Решту дня ми були вдома. В один із наступних снів Марк вийшов, аби придбати нам щось на обід та оплатити власнику квартири три додаткові ночі, на які ми подовжили наше перебування в місті. Нам зробили знижку: замість 100€ за ніч – 75€, а коли дізнались, що це через хворобу Альми, знизили ще до 65€.

Увечері ми слідкували за температурою Альми, давали їй ліки та воду і гралися з нею. Енергії у неї менше не стало, тому нам не довелось сумувати.Читать далее