Скопелло. Карусель хвороби

Першим, у кого почало дряпати в горлі, був Марк. Ще у Неброді. Потім почала кашляти Альма. Я сподівалась, що мене омине. Але як це можливо, коли ми так тісно живемо разом? Мій час настав сьогодні.

Прокинулась із головним болем та дряпанням у горлі. Зробила дихальні вправи, після сніданку прийняла ібупрофен. Сіли усі разом у ванній кімнаті дихати паром від гарячого душу. Полегшало. Зрозуміли, що нам усім треба трохи осісти та видужати остаточно. Подивились мапу опадів та прогнози на наступні пару днів, обговорили варіанти, і вирішили подовжити оренду будинка, хоч яким би він не був, на ще дві ночі. Усе ж краще, ніж їхати зараз на південь, де вулиці заливає дощем.

Сьогодні виходили лише на терасу та в сад. Будинок, як ніби жінка, що на зовнішність красуня, а за гарним фасадом – купа хронічних хвороб.

Увечері спостерігали на терасі за тим, як над морем визріває гроза. Як білі хмари збираються одна до одної, сіріють, важчають та закривають пів неба. За годину хмара була вже над нами, і ми пішли в будинок. Зробили ще одну парову сесію, випили чаю та лягли спати.Baca selengkapnya