Сурат Тані -> Ко Панган

Ніч була як ніби й не була. Альма спала дуже неспокійно. Кожного разу як я занурювалася у сон, вона прокидалася. Мабуть, через те, що я виставила 29 градусів на кондиціонері. У Марка почало свербіти у горлі, то я вирішила поберегти його.

Прокинулись о 7:20, швидко зібрали речі та пішли на сніданок. Ще не було 8:00, як ми вже сиділи за повним столом наїдків. Альма посміхалась усім гостям готелю та своїм подружкам Міні та Нані паралельно до свого сніданку.

О 8:30 ми вже виїхали з готелю на орендованому через додаток Grab величезному пікапі. Водій за допомогою гугл перекладача попросив відмінити замовлення, і оплатити поїздку готівкою, бо через Grab він втрачає половину заробітку. Ми домовились, що віднімемо суму за скасування замовлення від суми готівкою.

Їхали ми дорогою з ідеальним покриттям повз селища, джунглі та плантації пальм. Альма заснула, пʼючи молочко з грудей в автокріслі. І прокинулась вже, коли ми прибули до станції посадки на паром до острова.

Там Марк випив кави, ми почекали ще з годинку, і завантажились на паром. Непросто було тягнути рюкзаки, автокрісло і валізи сходинками на другий поверх парома, але нам усе вдалося. Ми якийсь час підшукували підходяще місце, щоб не змерзнути під кондиціонером, і нарешті розташувалися.

Перекусили страшенно гострим папайя салатом, який я вчора замовила на нічному ринку як салат «середньої гостроти». Альма зʼїла пів-банана. За вікнами до горизонту плескотіли засліплюючі лазурʼю води Тайської затоки. Марк носив Альму на ручках, доки вона не почала позіхати. Я взяла її до себе у ергорюкзак, і вона швидко заснула.

За годину ми прибули у обліплюючу спеку Ко Пангану. На причалі на нас чекала подруга Саші й Льошика Іра з машиною для нас. Альма ще спала. Ми ще десь з півгодини обговорили усі деталі з Ірою, і донечка прокинулась.

Ми завантажились у машину, Іра пояснила бейзікс Марку, і перескочила у машину до свого чоловіка. Марк лишився сам-на-сам зі своїм першим досвідом водіння у лівосторонньому русі. Ми повільно пробиралися насиченими туристами вуличками, кілька разів промахнулися із поворотом, замовили на шляху їжі у бірманському ресторані, і з третьої спроби знайшли будинок друзів.

Ми обоє відчули, як розслабилося тіло й дух, коли ми зайшли в будинок Саші, Льошика й їхніх дітей. Нарешті ми дісталися місця, де зможемо побути два тижні поспіль, не зриваючись після третьої ночі у подальшу путь.

Я сполоснула Альму з дороги, погодувала кішку Тото та почистила її
лоток. Ми подзвонили мамі Марка та Патріку, поговорили півгодинки з ними. Незабаром Альма попросилася спатки, і я її легко заколисала. Тим часом Марк поїхав за закупами. Донечка спала неспокійно, а коли заплакала уві сні, я побачила, що у неї окрім ікол ще й муляри лізуть. Сонечко наше, це ж треба, стільки всього одночасно.

Марк повернувся із фруктами, овочами, йогуртами, рослинними напоями та смаколиками. Ми подзвонили бабусі Марка, а коли він показував їй басейн, Альма вкотре попросилася у двір. Я вийшла із нею на руках, а вона усе показувала на басейн та рожевий дитячий круг в ньому. Я сіла на край басейну із нею, і вона з радістю поплюхала ніжками у воді. ПокидАти басейн вона не схотіла, скоріше навпаки. Я роздягла її, а сама у одязі залізла у воду. Поки я кружляла Альму у воді, Марк надув її круг, і вона їз нескінченним задоволенням барахталась із ним у воді. Марк доєднався до нас, і це був момент пікового щастя. Незабутньо, проживати такі моменти радості зі своєю дитиною.

Я прийняла душ із Альмою, а Марк приготував вечерю. Ми поїли, ділячись із Альмою своєю їжею. Після вечері я почитала із нею книжки Алекси та Люка, прибрала в кухні, погодувала котика та підготувала спальню до нічного сну. Марк приніс стільці та подушки, аби розмістити навколо ліжка, щоб Альма не забилася якщо скотиться з ліжка.

Я заколисала доню, і коли вона заснула, Марк приніс пироги, які я вчора придбала у Сурат Тані та притарабанила їх звідти аж на острів.

Дописую цей текст та сподіваюсь на біль-менш спокійну ніч із глибоким сном.Read more