День у моря

Ніч була буремною, Альма прокинулась о 3:30 ночі і гуляла в ліжку годину. Згодом я її заколисала, проте спала вона дуже неспокійно.

Марк з Альмою пішли готувати сніданок, а я лишилась поспати. Сьогодні Альма почала робити пару самостійних кроків, не тримаючись за наші руки. Таке щастя! Вона дуже радіє кожній вдалій спробі.

Після сніданку ми спробували почистити доні зуби. Це зазвичай дуже акробатична подія, Альма взагалі не хоче, щоб їй в роті водили чимось.

Після більш-менш вдалої спроби Марк попросив мене зняти його лікувальні пластирі, які він вчора придбав в аптеці і які я йому на ніч приклеїла на спину. Я зідрала чотири, під пʼятим було волосся, Марк попросив зрізати їх ножицями, бо боліло дико. Поки я шукала ножиці, Альма одним упевненим рухом зірвала рештки пластирю із волоссям Марка, крику й сміху було вдосталь.

Після сніданку ми освіжились у басейні, і я заколисала Альму у сон. Не лише чищення зубів, а й стрижка нігтів для доні – причина для істеричного протесту. Тому ми взялися за манікюр та педикюр, коли вона заснула.

Після її сну ми вирішили їхати вдень до пляжу, щоб Альма поспала там в тіні другий сон, і ми змогли після сну ще пару годин побути біля моря. На шляху до пляжу заїхали пообідати у тайський заклад. Попід ним тече річечка, а на її берегах було шість велетенських варанів.

Після обіду ми проїхали по вибоїстим дорогам на відомий пляж Мае Хаад, від якого по піщаній косі можна пройти до мальовничого острівця Ко Ма. На пляжі було багато дерев, що створювали густу тінь. Альма з радістю йшла у воду, сама визначала, коли виходити, шукала коралі в піску та просилася знов у воду. Після плавання ми обмили доню прісною водою і я її швидко заколисала у ергорюкзаку. Поки я гуляла із нею туди-сюди під деревами, чула дуже багато росіянської мови. Бісить. Безсилля бісить найбільше.

Виявилося, що ми зайняли місце, зарезервоване за гостем готелю. Поки я колисала Альму, Марк пішов сноркелити у море. Коли чоловік з готелю заговорив до мене, доня прокинулась, поспавши усього півгодини. Ми пішли звідти, а на наше місце прийшли московські алкаші. Не знаю, чи це зробило відпочинок чоловіка з готелю кращим.

Я пішла снорклити сама, бачила зграї великих риб, величезні живі ракушки, багато морських огірків. Коли я повернулась, ми зібрали речі і прогулялися по піщаній косі до острівця Ко Ма, але там не було де гуляти. На шляху назад до парковки ми вперше побачили захід сонця, дуже ніжний, рожево-зелений.

Додому ми повернулися за 40 хв до сну Альми, хоча мали б за 1 годину мінімум. Вона була дуже втомлена і перезбуджена одночасно, знадобилось багато сил, терпіння та 2,5 години часу, перш ніж вона нарешті заснула.Okumaya devam et