Йога в храмі

Ніч була спокійна, нарешті довгоочікуваний глибокий сон.

Зранку стрікотання гекко у спальні, нявкання киці та електричні співи птахів розбудили Альму і нас.

На сніданок ми вирішили виїхати в місто. Раптом ми зрозуміли, що немає нашої сумки з документами, я одразу впала в стрес. Попросила Марка подивитись в машині, може вона випала з рюкзака вчора. За цей час киця, поснідавши, почала скакати у спальні і її вирвало прямо на ліжко. Сумка знайшлася, а ми з Марком швидко зібрали постіль у прання.

Поснідали у напівамериканському закладі Жирний Кіт, Марк паралельно відʼїжджав аби перекласти речі з пральної у сушильну машину. Повернулися додому на сон Альми. Поки вона спала, я поробила йогу.

Вирішили їхати на інший пляж вдень, щоб до вечора побути там. Прихопили із собою усе для зйомки йога-відео та заїхали на шляху до моря до йога-студії «Boiler room», щоб спитати щодо оренди приміщення для зйомки. Це було дуже гарне місце, але якийсь дивний, напружений візит: в залі для практики нікого не було, я постукала у двері на другому поверсі. З -за дверей першим вислизнув величезний амстафф, а за ним вийшов йог, чиї світлини розвішані в йога-студії. З одягу на ньому був лише рушник і полотно татуювань по всьому тілу. На моє питання, чи можна орендувати простір на годинку, він відповів, що це святе місце, лише для практики, не для комерції. Як ніби це не його прайс-лист при вході висів.

Поїхали далі, Марк запропонував заїхати до храму. Виявилося, що це історичне місце із великою ступою і маленькими ступами навколо. Так спокійно було там. Марк запропонував зняти там невелике йога-відео. Я здивувалась такій незвичній локації, і з радістю погодилась. Ми спитали дозволу у монаха за допомогою гугл перекладача, він дав добро. Ми обрали місце в тіні, і поки Марк встановлював камеру, я гуляла з Альмою навколо.

Під пекучим сонцем, біля історичної ступи, в оточенні квітів і монахів, ми зняли для мене перше йога-відео. Ідея знімати відео в одязі власного бренду і в подорожах мені дуже імпонує. Бажаю нам продовжувати цю традицію.

Після зйомок ми доїхали до Салатного пляжу, встигли ще пообідати, і вже на пляжі я заколисала Альму у сон. Щоб заховатись від музики та голосів людей, ми пішли на край пляжу у тінь. Там виявився закинутий готель, на напівзруйнованій терасі якого ми і розмістились. Було тихо, мало води, і нас дико гризли комарі. Через якийсь час ми здалися, і повернулись на пляж. Альма прокинулась від голосів людей, але сил лишатися з комарами у нас вже не лишалося. Ми перевдяглися у купальники, і пішли купатися. І тут Альма у воді відпустила наші руки, і пішла сама! А згодом, вже на піску, довго стояла і спостерігала за маленьким хлопчиком, що бігав навколо, і раптом просто пішла в його бік, наша донечка)

Після пляжу ми заїхали за їжею і попрямували додому. Вдома швидко ополоснулися, погодували Тото, і пішли на сонний ритуал до спальні. Мабуть, сьогодні був такий інтенсивний день для доні, що засинати з першого разу вона не схотіла. Після недовгого заспокійливого ритуалу з Марком вона усе-таки заснула.

Ми повечеряли вдвох, погомоніли, і пішли спати. О 01:30 Альма прокинулась, аби закріпити свою нову навичку, бо пройшлася сама аж цілий метр!

Коли я з нею вийшла зі спальні, то побачила Тото на столі, яка доїдала рештки нашої їжі. Я спробувала зігнати її звідти, а вона так підскочила, що перекинула стакан і миску, і вони розбилися вщент. Якраз вийшов зі спальні Марк, він взяв Альму, а я прийнялася за прибирання решток події. Двічі підмела, пропилососила, помила підлогу, щоб жодна маленька друзочка не лишилася. Бо на підлозі найбільше часу проводить Альма.

Якийсь час потому ми ще спокійно погуляли з донею, і близько 03:00 пішли знов у спальню. Коли я вже заколисувала доню, на ліжко зненацька заскочила киця. Ніби лапкою печаткою завершила цей день.Leer más