Бангкок. Зустріч із друзями

Хоча Альма заснула близько 20:00 за місцевим часом вчора, вона прокинулась о 23:00, щоб погуляти ще 2,5 години, перш ніж заснути до ранку.

Прокинулись ми без будильника майже об 11:00, потихеньку зібрались і пішли шукати щось на сніданко-обід. Після сніданку повернулись до готелю, якраз почалась спека. Альма майже самостійно заснула, джетлаг ще дається взнаки.

Після сну ми вийшли знову прогулятися, зняти гроші та пошукати на нижньому поверсі торгівельного центру щось поїсти. Вибір був великий, але їжа виглядала несвіжою. Тож ми взяли їжу у вуличному ресторанчику.

На сьогодні наш основний план був зустрітись із Сашею та Льошиком, які приязно запросили нас провести в їхньому будинку нашу відпустку. Вони якраз сьогодні прилетіли до Бангкока, аби завтра зранку вилетіти у велику подорож Європою. На початку травня вони завітають і до нас до Відня. Досі дивуюсь цьому співпадінню – що вони подорожують якраз у той час, коли ми вирішили полетіти у Тайланд, фантастика!

Ми домовились із Сашунею, що зустрінемось після вечірнього сну Альми, тоді якраз їхні діти Алекса і Люк встигнуть поїсти та погратися в ігровій кімнаті. Вони, на жаль, прихворіли, тому Саша запропонувала зустрітися без дітей, щоб не заразити Альму. Їхні діти вже дорослі і можуть залишатись на пару годин самі, тому я з вдячністю погодилась.

Після пізнього обіду Марк запропонував піти назад до готелю іншим шляхом, не голосною вулицею зі скайлайном та сотнею машин і тук-туків. Він повів нас вглиб житлового кварталу, у район елітних вілл із дорогими авто і бідних будинків тайців, що обслуговують ці вілли. Раптом ми уперлися в паркан, який перекривав провулок. Марк переліз через нього і подивився, чи можна далі вийти на вулицю, щоб продовжити наш шлях. Інакше доводилося б повертатися ще як мінімум півгодини, а вже підходив час сну Альми. Ми перелізли через паркан, аби пройти далі, я трохи стерла шкіру на руці, але загалом усе обійшлося без пригод. На нашому досвіді ще не було жодної подорожі, аби ми не перестрибували через огорожі.

Альма стомилася і заснула у мене в ергорюкзаку, поки ми йшли до готелю. Я вдягла їй беруші та оберігала від голосних звуків, вона навіть не прокинулась, коли ми вийшли на велику вулицю. А там галас такий, що я не чула, коли Марк мені щось казав. Мені вдалося донести її сплячою до готелю.

Після сну ми зустрілися із Сашею та Льошиком, вони забронювали готель прямо поруч із нашим. Ми пішли вечеряти у вегетаріанському закладі Dhana X Flavourite, сіли у подвірʼї, і Альма повзала за кішкою та копирсалася у землі під рослинами. Нас трохи погризли комарі, але нічого страшного.

Після вечері ми ще довго балакали під готелем до останнього. Завдяки розмові з Сашею я зрозуміла, що я зі своїми думками та почуттями у материнстві не одна. Це було величезне полегшення.

Ми не зробили фото разом із друзями. Я вважаю, що коли даєш подіям просто бути, то руки не тягнуться робити фотографії.En savoir plus