Бангкок -> Сурат Тані

Сьогодні ми вирішили не ганяти безкрайнім містом в пошуках сніданку, а поїсти в ресторані готелю. Вибір був неперевершений, треба було так робити усі попередні дні. Знову досвід на майбутнє.

Після сніданку я заколисала Альму на сон, вона сама заснула практично, зміна часових поясів дається взнаки. Після сну ми зібрали речі, Марк пересунув ліжко знову до центру кімнати, і ми спустились в лоббі. Там лишили валізи, і пішли в супермаркет поруч взяти їжу в аеропорт. Викликали таксі Grab, Марк встановив автокрісло, і поїхали.

До регіонального аеропорту ми дістались заздалегідь, щоб встигнути пройти усі контролі та здати багаж до того, як Альма захоче знову спати. Усе встигли, знайшли більш-менш спокійне місце подалі від оголошувачів.

Альма прокинулась за півгодинки до посадки. Ми завантажились до літака, і за півтори години були вже у Сурат Тані. Швидко знайшли наш багаж, і вийшли у ще сильнішу спеку ніж у Бангкоці. Це не туристичне місто, тому тут немає організованого таксі. Я спитала поліцейського, де знайти машину, і він покликав чоловіка рукою. Марк домовився із ним щодо ціни, і ми вирушили в готель.

В дорозі Альма заснула в автокріслі, поки я її годувала. В готель ми заїжджали зі сплячою донею.Leggi altro