У джунглі до водоспаду

Сьогодні ми вирішили виїхати одразу після сніданку. Нашою ціллю був китайський храм. Через суперечку, фундаменту якої я вже не згадаю, ми
не доїхали і повернулись додому.

Після Альминого сну ми усе обговорили
і виїхали до храму вдруге. Храм був дуже яскравий, мене вразило величезне кругле каміння, яке корінням обвивало дерево.

Наступною ціллю був національний парк та водоспад Phaeng Noi, аби Альма там поспала. На шляху ми замовили обід з собою у вуличному тайському ресторанчику та попікнічили біля входу до нацпарку.

Тоді я взяла донечку в ергорюкзак, і ми вирушили у похід до водоспаду. Через якийсь час, під сюрреалістичні звуки цикад Альма заснула. Маршрут походу був досить складний, ми з нашими босоногими сандаліями були досить-таки на межі.

Спітнілі та стомлені, ми повернулися додому та освіжилися в басейні. Після того, як Альма заснула, ми придбали квитки на паромну переправу назад, але вже не через Сурат Тані, а до Самуї, бо так швидше і ми зможемо за один день дістатись до Бангкока. В цей же вечір я отримала підтвердження від готелю, що оплата пройшла.Les mer