Тайська весна

3月 – 4月 2025
  • Darynas adventures
Наша перша подорож до Азії в новому складі, з однорічною Альмою もっと詳しく
  • Darynas adventures

国のリスト

  • タイ タイ
  • オーストリア オーストリア
カテゴリ
ビーチ、家族、ウェルネス、と ヨガ
  • 18.1千キロ旅行
輸送手段
  • 飛行-キロ
  • ウォーキング-キロ
  • ハイキング-キロ
  • 自転車-キロ
  • モーターバイク-キロ
  • トゥクトゥク-キロ
  • -キロ
  • 列車-キロ
  • バス-キロ
  • キャンピングカー-キロ
  • キャラバン-キロ
  • 4x4-キロ
  • 水泳-キロ
  • パドリング/ローイング-キロ
  • モーターボート-キロ
  • 航海-キロ
  • 屋形船-キロ
  • 渡船-キロ
  • 遊覧航海-キロ
  • -キロ
  • スキーをすること-キロ
  • ヒッチハイク-キロ
  • Cable car-キロ
  • ヘリコプター-キロ
  • 裸足-キロ
  • 29足跡
  • 29日間
  • 193写真
  • 0いいね
  • Візит до слонів

    3月17日, タイ ⋅ ☁️ 29 °C

    Прокинулись із будильником, киця сьогодні нас не будила.

    Я швидко організувала сніданок, який підготувала вчора заздалегідь. Ми погодували Тото, поснідали із задоволенням, і вирушили до слонів.

    Буквально за 8 хв ми вже були у зелені передмістя Тонг Сала, і звернули під вказівкою «заповідник слонів». Виявилося, що за півгодини починається програма годування велетнів та прогулянка і купання з ними. Загалом на 2-2,5 години. Ми попросилися лише подивитися на них, бо Альма мала за годинку вже спати. Мені дуже кортіло побути поруч із цими неймовірними тваринами. Перспектива погуляти із ними вабила мене дуже, та носити в спеку на собі донечку, у якої реакція на піт та спеку, було не варіантом. Тому ми поспоглядали за слонами і вирішили, що якщо дійсно дощитиме наступними днями і буде прохолодніше, то приїдемо на прогулянку.

    На шляху додому ми заїхали придбати Альмі бавовняну сорочку та набрали фруктів на ринку. Кілька манго, фрукт дракона, 2 кг бананів, пара маракуй, тайські баклажани, гарбуз – усе за 5€.

    Донечка кілька разів намагалася заснути, та я їй не давала зануритися у сон, щоб вона поспала вдома в прохолоді.

    Повернулися додому, Марк зібрав речі у прання, взяв список покупок і поїхав по справах. А я пішла заколисувати Альму.

    Після пробудження ми зʼїли з донечкою одну маракую, я почистила лоток Тото, і ми пішли купатись у басейн. А тут якраз Марк повернувся, склав покупки у холодильник і приєднався до нас. Стрибнув бомбочкою у басейн, що злякало Альму, і вона попросилася вийти. А потім знову у воду, але не надовго.

    Марк привіз багато готової їжі. Поки я змивала Альму після басейну, він накрив стіл, і ми пообідали разом. Потім ми спробували пограти у настільну гру The Mind, але поки розібрались, Альма вирішила залізти на диван через дитячі сходинки, тож я пішла її страхувати.

    Вона знову попросилась у басейн, і ми усі втрьох ще поплавали хвилин 15. Я вже третій день поспіль хочу піти подякувати сусідці Саші й Льошика за те, як вона підготувала будинок до нашого приїзду, але ми ніяк не перетнемося. Одразу з басейну я понесла Альму вкладати у вечірній сон.

    Після сну ми знову плавали, годували Тото, вечеряли самі тим, що Марк придбав вдень.

    Готуючись до довгого вкладання Альми до сну, ми вирішили за годину вимкнути світло, піти у спальну і лягти в ліжко, щоб доня змогла заспокоїтися перед сном. І може навіть сама заснула. Після години вовтузіння, годування, обіймання та лягання на подушку, Альма була вже досить втомлена, аби я взяла її заколисувати. Марк вислизнув у залу. Ще 10-15 хвилин на грудях, і донечка заснула. Я вийшла до Марка, ми погризли гарбузові чипси, я підготувала сніданок на завтра, і ми пішли спати.
    もっと詳しく

  • На море у Чалоклум

    3月18日, タイ ⋅ ☁️ 28 °C

    На сьогодні ми запланували наш перший виїзд на пляж. Для Марка, як і для Альми, це буде перший раз на морі у Тайланді.

    Я прокинулась за будильником, мої любі ще спали. Я тихенько вислизнула зі спальні, щоб підготувати сніданок. Паралельно зробила свої дихальні практики, щось я про них геть забула. Погодувала Тото, випила води, а тут якраз Альма прокинулася. Я повернулася до спальні, щоб побажати доні доброго ранку і висадити її.

    Ми спокійно поснідали. Марк наніс Альмі сонцезахисний крем, поки я прибирала зі столу. Зібрались, і виїхали.

    За 15 хвилин ми вже були на іншому кінці острова у селищі Чалоклум. Запаркували машину прямо біля пляжу, і вийшли до моря на білосніжний пісок під пальми. Альмі лишалася ще година до її денного сну, тож ми її вдягли у купальний костюм, і вона їз моєю допомогою сміливо потупцяла у воду. Марк замінив мене, бо вже встиг перевдягнутися у плавки, а я ще була в одязі. Альма далі із захопленням йшла у воду і гуляла з Марком вже на глибині по (її) шию.

    Ми побарахталися у воді, доки Альма не захотіла виходити. Марк взяв її на берег, щоб я могла трохи поплавати. За кілька хвилин я вийшла, обмила її прісною водою і вдягла у сухий одяг. Перевдягнулася сама, і взяла її заколисувати у сон. Прямо біля парковки було багато моторних човнів, які час від часу стартували і відвозили усіх бажаючих на Боттл пляж, і звук моторів був дуже голосний. Тому я пішла з Альмою на інший кінець пляжу, де було спокійніше, і вона одразу заснула.

    Сьогодні хмарно і трохи вітряно, дуже приємна погода для пляжу. Доня поспала годинку, а коли прокинулася, ми повернулись до Марка, разом вдягнули її знов у купальний костюм, і пішли ще раз у воду. Через хмарність ми не переймалися сонцем взагалі. А дарма! Коли ми почали збиратися і вдягнули одяг, то шкірою відчули, як згоріли. Добре, що хоч про Альму попіклувалися і вона весь час була одягнена і у капелюсі.

    Ми проїхали за кут у заклад, який порадила нам Саша. Це виявився чи не єдиний вегетаріанський ресторан у селищі, і точно один із найдорожчих. Проте там було так гарно, і він терасою виходив на пляж, що ми вирішили лишитися. Ще там була деревʼяна платформа із низькими столиками і подушками для сидіння по-турецьки, якою Альма могла б повзати. Туди ми й сіли. Пообідали, погодували голодну після купання доню, і вирушили додому. На шляху Марк придбав ще місцевих снеків у 7/11, ми трохи не там звернули, і проїхали ще одне коло. Але незабаром знайшли шлях додому.

    Всю дорогу Альма стомлено похникувала, час її вечірнього сну наближався неспинно. По приїзду додому я обмила її і себе від соленої води й піску, дала їй трошки поповзати, і взяла заколисувати у сон. Та усе пішло не за моїм сценарієм. Вона ніяк не могла розслабитися, і я дала їй ще 15 хв на поповзати, бо вона гамселила мене ногами дай боже. Марк провів із нею цей час, поки я перекусила арахісовою пастою із апельсиновим соком.

    Після цієї короткої перерви я повернулася у спальню, і ще дуже довго намагалася заколисати доню, а вона плакала так, що у мене вмикався мозок ящірки і піт йшов усім тілом. Півгодини потому вона нарешті змогла заспокоїтися та заснути. На півтори години пізніше за звичний час. Щось відбувається останні три дні, я не знаю, що саме і як їй допомогти. Згодом вирішили із Марком за годину до її сну вимикати світло і йти у спальню читати й обійматися, щоб вона могла знизити обороти.

    Так ми і зробили перед нічним сном, і вона набагато легше заснула. Я вийшла до Марка у залу, ми обговорили наш шлях назад і готелі у Бангкоці, та за годинку пішли також у спальню. Ми почали дивитись тайський серіал на Netflix про молодих людей, що створили бізнес на буддистському храмі. Дуже захоплюючий! Після перегляду однієї серії ми полягали спати.
    もっと詳しく

  • В гості до капібар

    3月19日, タイ ⋅ 🌧 26 °C

    Сьогодні ми вирішили не снідати вдома, а поїсти разом із капібарами та сурікатами. Я прокинулася із будильником, зробила масаж живота, випила води, і повернулася будити Альму.

    Ми спокійно зібралися, і виїхали до капібар. За 7 хвилин ми вже запаркували машину біля величезної вивіски «Capybara cafe». Заплатили досить високу ціну за вхід та снеки для тварин і зайшли всередину. Кухня сьогодні не працювала, тож ми вирішили поснідати деінде після візиту до капібар.

    Одразу біля входу до мене підбіг малесенький сурікат, почав танути від доторків моєї руки, і видавати дуже милі звуки, схожі на тріщання. А всередині в штучній водоймі відкисали капібари, сварилися качки та плавали карпи. Під одним зі столиків розслаблялися ще три сурікати. В дальньому куті повільно повзали великі черепахи, а під їхнім дашком зависала ще одна велика капібара.

    Змішанні почуття: величезне здивування і якась дитяча радість від прямого контакту з дикими тваринами, і з іншого боку абсолютне розуміння того, що вони не мають тут бути. Їхнє місце на природі, а сурікати взагалі з Південної Африки, із сухого гарячого клімату. Критичне мислення не дає змогу розслабитись.

    Досхочу награвшись із сурікатами та нагодувавши капібар, ми попрощалися із ними, і перейшли дорогу до кавʼярні Balance, яку порадила нам Саша. Вона була переповнена людьми, а у нас лишалося мало часу до першого сну Альми, тож я запропонувала поснідати вдома. Ми повернулися додому, швиденько організували смачний сніданок, і я вклала Альму на сон.

    Опівдні заперіщив дощ, і я відкрила усі вікна, щоб запустити свіже повітря. Обожнюю теплі дощі, я вийшла із Альмою на руках у подвірʼя, і ми танцювали із нею під дощем. Вона морщила носика і сміялася. Таке щастя)

    Як різко дощ розпочався, так само й скінчився. Марк взяв Альму, а я нарешті розгорнула йога-килимок, і півгодини просто робила те, про що просило тіло. День чистого задоволення!

    Після вечірнього сну Альми ми поїхали на піщану косу проводжати сонце. Це плаский пляж Хін Конг, від якого в море відходить коса і невеличкий піщаний острівець. Гуляти там було дуже сюрреалістично і неймовірно заспокійливо. Туристів було мало. Бурманські біженці збирали маленьку рибку і крабів, що не встигли втекти після відпливу.

    Марк запропонував поїхати у йога-селище, щоб обрати для мене сукню і замовити вегетаріанську їжу у відомому закладі Eat.co. Селище виявилося дуже динамічним, трохи стресовим навіть, з великою кількістю транспорту. Сукні мені підходили за розміром, але кольори були зовсім не мої. Ми забрали наше замовлення їжі, і повернулися додому.

    Я обмила Альму, почистила зуби із нею, ми повалялися усі втрьох у спальні, поки доня не попросилася спатки.

    Після того, як вона заснула, я вислизнула до залу, ми повечеряли з Марком, і я оплатила готель у Бангкоці.
    もっと詳しく

  • З храму до бару

    3月20日, タイ ⋅ 🌬 28 °C

    Ранок був розслаблений, ми провели його вдома із кицею. Наша згоріла шкіра нам подякувала.

    Після другого сну Альми ми поїхали до невеличкого тайського буддистського монастиря. Зупинились у підніжжя пагорба, а нагору вели червоні сходинки, обрамлені драконами. Їхні лапи з пазурями зустрічають гостів монастиря. Ми піднялися на пагорб із невеликим храмом. Навколо ліс, птахи вправляються у співах, вітер віє, і на вітру мелодично грають дзвоники. Таке відчуття покою та розслаблення…

    Навколо Будди по усьому периметру храму висіли різноманітні дзвони. Кожен мав свою мелодію, свою глибину. На диво, мені найбільш співзвучним став не той, що видавав найглибший звук, а середній, який звучав довго і баритонисто. Знову згадала, що хочу співочу чашу.

    Зарядившись звуками природи і дзвонів, ми вирушили проводжати сонце у бар на скелі біля Секретного пляжу, який вже ні для кого не секрет. Судячи з відгуків, тут смачно готують і панує неймовірна атмосфера.

    Як ми туди їхали – то були чисто американські гірки. Тут для дороги не підривали гори і не бурили тунелі, як на Сицилії. Тут дорогу поклали просто на пагорби і долини. І ти їдеш і молишся, аби твоя напівроздовбана посудина витягла тебе і твою сімʼю дорогою у 30% вгору і так само вниз.

    Ми встигли до бару до заходу сонця, але за пару секунд до горизонту воно зникло в тумані над морем, і небо згасло. А бар і дійсно був дуже атмосферний, розслаблений, розкиданий платформами по скелях. Там гамаки, там ліжаки, знизу власний пляж із білосніжним піском та живописним камінням.

    Це був перший раз Альми у барі. Їй принесли дитяче сидіння, в якому вона із радістю розмістилась як маленький ностальгуючий дорослий.

    Часу до сну доні лишалося з гулькин ніс, тому ми замовили по лассі з манго та маракуйею та десерт з кокосу. Альмі почистили мандарин. Цей десерт зніс мені голову. То була найкарколомніша солодка подія в моєму житті: теплі кокосові вершки з гранолою, підсмаженим бананом та великою кокосовою стружкою, смакувало як в раю.

    Ми вирушили назад додому іншим шляхом, і несподівано проїхали крізь те ж саме динамічне йога-селище, в якому були вчора. Марк завіз нас додому, а сам поїхав замовляти їжу у тайському ресторанчику.

    Ми повалялися у спальні, і я заколисала Альму. Коли вона заснула, ми повечеряли і я отримала підтвердження від готелю у Бангкоці. Ми зупинимося біля величезного парку у пішій доступності до великого акваріуму, куди я хочу сходити з донею.
    もっと詳しく

  • У джунглі до водоспаду

    3月21日, タイ ⋅ ☀️ 29 °C

    Сьогодні ми вирішили виїхати одразу після сніданку. Нашою ціллю був китайський храм. Через суперечку, фундаменту якої я вже не згадаю, ми
    не доїхали і повернулись додому.

    Після Альминого сну ми усе обговорили
    і виїхали до храму вдруге. Храм був дуже яскравий, мене вразило величезне кругле каміння, яке корінням обвивало дерево.

    Наступною ціллю був національний парк та водоспад Phaeng Noi, аби Альма там поспала. На шляху ми замовили обід з собою у вуличному тайському ресторанчику та попікнічили біля входу до нацпарку.

    Тоді я взяла донечку в ергорюкзак, і ми вирушили у похід до водоспаду. Через якийсь час, під сюрреалістичні звуки цикад Альма заснула. Маршрут походу був досить складний, ми з нашими босоногими сандаліями були досить-таки на межі.

    Спітнілі та стомлені, ми повернулися додому та освіжилися в басейні. Після того, як Альма заснула, ми придбали квитки на паромну переправу назад, але вже не через Сурат Тані, а до Самуї, бо так швидше і ми зможемо за один день дістатись до Бангкока. В цей же вечір я отримала підтвердження від готелю, що оплата пройшла.
    もっと詳しく

  • Найкращий масаж у моєму житті

    3月22日, タイ ⋅ ☀️ 30 °C

    Після раннього підйому ми поснідали омлетом та хлібом, за яким Марк зʼїздив у французьку пекарню.

    Сьогодні я змогла нарешті відновити свою рутину та зробити ранкові вправи та йогу, поки Альма спала. Коли вона прокинулась, ми поїхали на масаж. На шляху заїхали до натуропатичноі аптеки і накупили всяких корисностей для себе і в подарунки.

    Приїхали в масажний салон, який обрав Марк за відгуками. Мені захотілось сьогодні масаж спини і голови. І це був без перебільшення найкращий масаж у моєму житті. Власниця салону Піпорн робила кожен рух з такою увагою та любовʼю, а в її руках відчувався досвід багатьох років. Я відчувала лікувальний ефект масажу: моя голова посвітлішала, полегшала, полилися ідеї. Вперше у мене був такий ефект від масажу. Я запропонувала Марку відмінити квитки назад, і лишитись тут. Година цього божественного масажу коштувала 12€.

    Додому я повернулась дуже втомлена і спала неймовірно глибоко після масажу. Коли ми з Альмою прокинулись, Марк запропонував мені заглянути за паркан в бік джунглів. Він вчора вже заглянув, і його розпирало від того, що він там побачив. Ми поставили драбину, я вилізла нагору, і моєму здивуванню не було меж: за парканом було озеро, вкрите ряскою та лотосами! Воно й не дивно, що тут комарі натовпами вʼються. Дивніше було те, що до будинку досі ще не приповз який-небудь крокодил або варан.

    Марк застрибнув із Альмою у басен, і я долучилася до них. Пізніше ми намагалися подзвонити обидвом бабусям Альми, та вони були зайняті.

    Ми нанесли Альмі на шкіру голови кокосову олію, щоб луски новонародженого відійшли, та помили їй волосся. Після душу відправилися у спальню на сонний ритуал. Це дуже добре подіяло, і після години читання й обіймання у спальні я легко заколисала доню у ранній сон.

    Коли я вислизнула в зал до Марка, переді мною пробіг величезний павучище, і почався action movie with horror elements. Він, сам переляканий до нестями, сховався під диваном. Марк прибрав усе навколо, зсунув диван, аби накрити павука пластиковою мискою. Ми мали це усе робити ще й тихо, бо Альма вже спала. Павук стрімголов рвонув з-під дивану в бік спальні, я стала на його шляху. Він назад під диван. Тут Альма прокинулась, я повернулася до спальні. Поки я доколисувала малечу, Марк із кицею спіймали й випустили павука на вулицю.

    Перед сном ми зробили заспокійливі бʼюті-процедури: я нанесла на шкіру алое вера, а Марку приклеїла чорні детокс-пластирі на спину.
    もっと詳しく

  • День у моря

    3月23日, タイ ⋅ ☀️ 29 °C

    Ніч була буремною, Альма прокинулась о 3:30 ночі і гуляла в ліжку годину. Згодом я її заколисала, проте спала вона дуже неспокійно.

    Марк з Альмою пішли готувати сніданок, а я лишилась поспати. Сьогодні Альма почала робити пару самостійних кроків, не тримаючись за наші руки. Таке щастя! Вона дуже радіє кожній вдалій спробі.

    Після сніданку ми спробували почистити доні зуби. Це зазвичай дуже акробатична подія, Альма взагалі не хоче, щоб їй в роті водили чимось.

    Після більш-менш вдалої спроби Марк попросив мене зняти його лікувальні пластирі, які він вчора придбав в аптеці і які я йому на ніч приклеїла на спину. Я зідрала чотири, під пʼятим було волосся, Марк попросив зрізати їх ножицями, бо боліло дико. Поки я шукала ножиці, Альма одним упевненим рухом зірвала рештки пластирю із волоссям Марка, крику й сміху було вдосталь.

    Після сніданку ми освіжились у басейні, і я заколисала Альму у сон. Не лише чищення зубів, а й стрижка нігтів для доні – причина для істеричного протесту. Тому ми взялися за манікюр та педикюр, коли вона заснула.

    Після її сну ми вирішили їхати вдень до пляжу, щоб Альма поспала там в тіні другий сон, і ми змогли після сну ще пару годин побути біля моря. На шляху до пляжу заїхали пообідати у тайський заклад. Попід ним тече річечка, а на її берегах було шість велетенських варанів.

    Після обіду ми проїхали по вибоїстим дорогам на відомий пляж Мае Хаад, від якого по піщаній косі можна пройти до мальовничого острівця Ко Ма. На пляжі було багато дерев, що створювали густу тінь. Альма з радістю йшла у воду, сама визначала, коли виходити, шукала коралі в піску та просилася знов у воду. Після плавання ми обмили доню прісною водою і я її швидко заколисала у ергорюкзаку. Поки я гуляла із нею туди-сюди під деревами, чула дуже багато росіянської мови. Бісить. Безсилля бісить найбільше.

    Виявилося, що ми зайняли місце, зарезервоване за гостем готелю. Поки я колисала Альму, Марк пішов сноркелити у море. Коли чоловік з готелю заговорив до мене, доня прокинулась, поспавши усього півгодини. Ми пішли звідти, а на наше місце прийшли московські алкаші. Не знаю, чи це зробило відпочинок чоловіка з готелю кращим.

    Я пішла снорклити сама, бачила зграї великих риб, величезні живі ракушки, багато морських огірків. Коли я повернулась, ми зібрали речі і прогулялися по піщаній косі до острівця Ко Ма, але там не було де гуляти. На шляху назад до парковки ми вперше побачили захід сонця, дуже ніжний, рожево-зелений.

    Додому ми повернулися за 40 хв до сну Альми, хоча мали б за 1 годину мінімум. Вона була дуже втомлена і перезбуджена одночасно, знадобилось багато сил, терпіння та 2,5 години часу, перш ніж вона нарешті заснула.
    もっと詳しく

  • Йога в храмі

    3月24日, タイ ⋅ ☀️ 29 °C

    Ніч була спокійна, нарешті довгоочікуваний глибокий сон.

    Зранку стрікотання гекко у спальні, нявкання киці та електричні співи птахів розбудили Альму і нас.

    На сніданок ми вирішили виїхати в місто. Раптом ми зрозуміли, що немає нашої сумки з документами, я одразу впала в стрес. Попросила Марка подивитись в машині, може вона випала з рюкзака вчора. За цей час киця, поснідавши, почала скакати у спальні і її вирвало прямо на ліжко. Сумка знайшлася, а ми з Марком швидко зібрали постіль у прання.

    Поснідали у напівамериканському закладі Жирний Кіт, Марк паралельно відʼїжджав аби перекласти речі з пральної у сушильну машину. Повернулися додому на сон Альми. Поки вона спала, я поробила йогу.

    Вирішили їхати на інший пляж вдень, щоб до вечора побути там. Прихопили із собою усе для зйомки йога-відео та заїхали на шляху до моря до йога-студії «Boiler room», щоб спитати щодо оренди приміщення для зйомки. Це було дуже гарне місце, але якийсь дивний, напружений візит: в залі для практики нікого не було, я постукала у двері на другому поверсі. З -за дверей першим вислизнув величезний амстафф, а за ним вийшов йог, чиї світлини розвішані в йога-студії. З одягу на ньому був лише рушник і полотно татуювань по всьому тілу. На моє питання, чи можна орендувати простір на годинку, він відповів, що це святе місце, лише для практики, не для комерції. Як ніби це не його прайс-лист при вході висів.

    Поїхали далі, Марк запропонував заїхати до храму. Виявилося, що це історичне місце із великою ступою і маленькими ступами навколо. Так спокійно було там. Марк запропонував зняти там невелике йога-відео. Я здивувалась такій незвичній локації, і з радістю погодилась. Ми спитали дозволу у монаха за допомогою гугл перекладача, він дав добро. Ми обрали місце в тіні, і поки Марк встановлював камеру, я гуляла з Альмою навколо.

    Під пекучим сонцем, біля історичної ступи, в оточенні квітів і монахів, ми зняли для мене перше йога-відео. Ідея знімати відео в одязі власного бренду і в подорожах мені дуже імпонує. Бажаю нам продовжувати цю традицію.

    Після зйомок ми доїхали до Салатного пляжу, встигли ще пообідати, і вже на пляжі я заколисала Альму у сон. Щоб заховатись від музики та голосів людей, ми пішли на край пляжу у тінь. Там виявився закинутий готель, на напівзруйнованій терасі якого ми і розмістились. Було тихо, мало води, і нас дико гризли комарі. Через якийсь час ми здалися, і повернулись на пляж. Альма прокинулась від голосів людей, але сил лишатися з комарами у нас вже не лишалося. Ми перевдяглися у купальники, і пішли купатися. І тут Альма у воді відпустила наші руки, і пішла сама! А згодом, вже на піску, довго стояла і спостерігала за маленьким хлопчиком, що бігав навколо, і раптом просто пішла в його бік, наша донечка)

    Після пляжу ми заїхали за їжею і попрямували додому. Вдома швидко ополоснулися, погодували Тото, і пішли на сонний ритуал до спальні. Мабуть, сьогодні був такий інтенсивний день для доні, що засинати з першого разу вона не схотіла. Після недовгого заспокійливого ритуалу з Марком вона усе-таки заснула.

    Ми повечеряли вдвох, погомоніли, і пішли спати. О 01:30 Альма прокинулась, аби закріпити свою нову навичку, бо пройшлася сама аж цілий метр!

    Коли я з нею вийшла зі спальні, то побачила Тото на столі, яка доїдала рештки нашої їжі. Я спробувала зігнати її звідти, а вона так підскочила, що перекинула стакан і миску, і вони розбилися вщент. Якраз вийшов зі спальні Марк, він взяв Альму, а я прийнялася за прибирання решток події. Двічі підмела, пропилососила, помила підлогу, щоб жодна маленька друзочка не лишилася. Бо на підлозі найбільше часу проводить Альма.

    Якийсь час потому ми ще спокійно погуляли з донею, і близько 03:00 пішли знов у спальню. Коли я вже заколисувала доню, на ліжко зненацька заскочила киця. Ніби лапкою печаткою завершила цей день.
    もっと詳しく

  • Альма крокує Ко Панганом

    3月25日, タイ ⋅ ☁️ 29 °C

    Після досить пізнього підйому ми поснідали вдома і я зібрала опалі квіти у дворі. Ми покупалися у басейні. Я випрала вовняні речі Альми, які ми не можемо здати тут у прання.

    Після першого сну Альми ми виїхали на море. На шляху Марк вніс передоплату за татуювання бамбуком. Пляж ми обрали за інформацією щодо приливів та відливів – на цьому було найбільше води на острові на даний момент.

    Їхати довелось зовсім недовго. Коли ми запаркувались та вийшли з машини, то побачили, що звідусіль на деревах над нами сидять макаки. Мені було радісно побачити звірів на волі.

    Ми спустились стежиною крізь ліс до моря і вийшли на дуже гарний спокійний пляж. Перед тим, як заколисати Альму у сон, ми встигли ще трохи покупатися. Поки доня спала у мене в ергорюкзаку, Марк пішов замовити каву у фантастично гарному комплексі Океан. У нього зʼявилася ідея організувати тут йога-рітріт. Маю ціль, не бачу перепон!

    Після сну доні ми покупалися ще трохи з донечкою. Марк зробив кілька знімків на заході сонця. А мені вдалося засняти як Альма крокує.

    Вдома швиденько ополоснулися та вклали Альму спільними зусиллями.
    Висковзнули зі спальні разом, аби повечеряти тим, що замовили вчора.
    Поділилися тривогами і страхами щодо майбутнього, спробували накидати щось на кшталт плану на 3, 6 та 13 років – найближчий час, дошкільний час та дотінейджерський час Альми.
    もっと詳しく

  • Йога під водоспадом

    3月26日, タイ ⋅ 🌩️ 29 °C

    На сьогодні ми планували спокійний день вдома та масаж після обіду. Та вирішили усе-таки витиснути усе можливе з цих краєвидів і зняти ще одне йога-відео.

    Після першого сну Альми зібрались та виїхали дізнатись умови оренди у йога-студії Sati Yoga. Її власник навчався у Андрія Сидерського в Києві. Поговоривши із ним, вирішили записувати завтра зранку та внесли оплату.

    Звідти вирушили до водоспаду Ван Сай, де побачили деревʼяну платформу біля водоспаду і вирішили зняти там коротке відео. Я швиденько знайшла у своїх записах цикл асан для розминки тазу і почала його робити. Та камера вимикалася кожні 5 хвилин з незрозумілих обставин. Кожні 10 хвилин хтось забігав під водоспад мальовничо помитися. Перезнімали ми тричі, але відзняли. Настав час другого сну Альми, і ми пішли у чайову прямо поруч із водоспадом. Це була деревʼяна двоповерхова відкрита тераса із сотнями маленьких китайських піал для чаю, матрациками для сидіння на підлозі та низенькими деревʼяними столиками. В чайовні нікого не було, Марк увімкнув вентилятор, і Альма легко заснула.

    Після її пробудження ми зібрались на довгий пляж Хаад Яо, про який нам вже двічі розповідали друзі. Пробиратись довелось через будмайданчик, і пролазити цього разу під парканом.

    Пляж виявився дійсно довгим і засміченим. Тіні майже не було, але було вже 17:30, тож ми просто лягли на перше ліпше місце. Пісок був настільки дрібний, що вперемішку з водою скидався на молоко.

    Через довгу зйомку ми не пообідали, тому Марк придбав фрукти, щоб перекусити біля моря. Провівши сонечко, ми обмили доню прісною водою та вирушили додому.

    Вдома швиденько погодували Тото, змили сіль з себе та з Альми, і я пішла її вкладати у спальню, а Марк взявся готувати вечерю. Голодні ми були не те слово.

    Десь за годинку Альма заснула, я вислизнула до Марка. Ми повечеряли і розпланували завтрашній день. Бо на нас чекають зйомки зранку в йога-студії. Ми підготували сніданок, щоб зекономити час вранці, і пішли спати.
    もっと詳しく