Medellin area

Меделін чи, правильніше, Медеїн колись було найнебезпечнішим містом світу, кількість вбивств тут зашкалювала. А все через сутички між наркокартелями і наркотрафік. Взагалі у 80-х роках це охопило всю країну, Колумбія була в ті часи дуже небезпечною. Але після того, як на початку 90-х вбили головного наркоторговця Пабло Ескобара, який власне з Медеїна, що і зробило це місто таким небезпечним, країна почала розвиватись і зробила дуже великий прогрес, чим колумбійці надзвичайно пишаються.
Медеїн - єдине місто в країні, де є метро. До речі, поїздів в країні теж нема, крім кількох туристичних на маленькі відстані. Зате автобуси дуже комфортні, з вай-фаєм, телевізором, чисті і новенькі. І перельоти теж дуже доступні. Якщо летіти без багажа, то ціна майже така ж, як і на автобуси. Взагалі в Колумбії дивують контрасти: з одного боку багато бездомних, які миються у фонтанах, часті крадіжки, з іншого боку- дуже хороші дороги, транспорт, медицина і освіта (є університети, в яких навчання виключно віртуальне).
Саме місто вдень таке собі, всі визначні місця ми спокійно обійшли за день, в тому числі покатались на канатній дорозі, хоча в Колумбії- це звичайний засіб пересування, яким активно користуються місцеві, а не туристична розвага.
Рух транспорту - скажений! Ніхто не зупиняється перед тобою, бо ти дорогу переходиш. Пішохід - взагалі не учасник дорожнього руху тут. В мене таке враження, що ДТП - найчастіша причина смерті тут.
Але по-справжньому місто живе вночі, як і більшість колумбійських міст - дуже багато людей в барах і в клубах, де вони співають і дуже красиво танцюють. Колумбійська фієста - це просто невід'ємна частина їх культури! Без танців і музики нікуди. Ну і Медеїн цим славиться, тож як було не заглянути на це свято життя))
Наступного дня я довго чекала. Ми поїхали до Гуатапе, містечка, що оточене штучним озером. Такої прозорої води ще не доводилось бачити. Не доїжджаючи до нього знаходиться унікальна формація, природній феномен. Це велетенський камінь, який ніби взявся невідомо звідки, бо зовсім не вписується в навколишній ландшафт. І хоч розміри вражають, але це лише 1/3 його висоти, все решта - під землею. Вважають, що він вулканічного походження. На вершину каменя можливо піднятись, для цього треба подолати 750 сходинок. Сходи досить стрімкі, але багато часу це не зайняло. Внизу біля каменя стоїть табличка, яка обіцяє нам зверху найкращий вид у світі)) Вид справді заворожує, панорама відкривається звідти неймовірна...
Саме містечко дуже гарне і кольорове, багато туристів, особливо з Колумбії. Видно, що тут проживають багаті люди. В свій час тут мав будинок і Пабло Ескобар, але після його смерті його будинок розбомбили.
Ще одну вилазку ми здійснили до містечка Санта Фе де Антіокія, де добре збереглась колоніальна архітектура. Крім того, тут знаходиться старий міст, який на момент завершення будівництва у 1895 році був найбільшим мостом в Південній Америці і одним з 4-х найбільших в світі довжиною 400 м.
Ми встигли зробити тут все, що планували, і вирушили до столиці.Read more