Альмина яблуня

Легко прокинулись на кемпінгу разом із нашим любим будильником Альмою.

Після сніданку планували лишитись ще на кемпінгу та піти в похід усі разом із Штефаном, Доріс та малечею Леєю, та Доріс не виспалася і була не в силах йти у похід або гуляти, тож ми зібрались і розʼїхались кожен у свій бік: вони орендували десь номер аби відпочити, а ми поїхали до біо-ферми, де у травні минулого року, коли Альмі було ще 3 місяці, ми посадили її власну яблуню.

Фермер якраз повернувся додому, і ми лишилися у міні-кемпінгу, який вони за невеликі гроші надають на території ферми.

Альма заснула на денний сон, а з нею і ми усі разом.

Після сну ми зробили обід і дізнались, що увечері буде годування тварин. А їх на фермі немало: корови, коні, поні, віслючок, кози, вівці, декоративні свині, гуси, качки, перепілки, зайці, кілька видів курок, шість котів та черепаха.

Поки чекали на годування тварин, Альма самостійно залізла на болдер-стінку заввишки з Марка, і пострибала разом із нами у батуті.

Годування було феєричне: ми вдихали аромати гарячої скошеної для корів трави, що ферментувалася в стойлі, роздавали корм котам, годували з рук кіз, збирали яблука для свиней та гусей та груші для кіз. Груші куштували і самі, ті на смак були як мед.

Після цього фантастичного експіріенсу ми повечеряли, Альма побігала за качками, посиділа на горщику в траві та я її заколисала на сон в машині. Ми також позасинали із Марком.Read more