Golfo de Chiriqui

Приїхали ми в село Бока Чіка, де поселились в двох італійців. Низький сезон - ми єдині гості тут. І все би нічого, але готівки в нас обмаль, а виявилось, що найближчий банкомат - 3 години їзди звідси... І тут нам дуже пощастило, що вони італійці і погодились отримати переказ на свій італійський рахунок. Інакше ми би цілий день згаяли на пошуки банкомату.
Природа тут чудова. Прямо біля нашого житла водяться маленькі верескливі мавпи і кури на деревах 😁
Ввечері пішли на місцеву дискотеку, де були і дорослі з дітьми. Одна дитина сиділа на лавці і дивилась на нас "п'яними очима", хиталась вперед-назад - так хотіла вже спати. Я сіла коло хлопчика, щоб він приліг на мене - і він так відразу вирубався. Потім прибігла перешугана мама-індіанка, бо вона його вже всюди шукала, подякувала і забрала його. Взагалі, тут вкотре переконалась: якщо дорослі бувають різними- як привітними, так і підступними, то діти завжди однакові- усміхнені і довірливі. Шкода, що мовний бар'єр, хотілось би мати можливість з ними трохи розмовляти.
Наступний день був одним з найкращих. Я довго вже мріяла побачити китів і тут ми їх таки побачили! Так близько і часто! Це було настільки захоплююче, я ніяк не могла повірити своїм очам, що бачать цих масивних тварин.
Трохи поплавали під водою - тут стільки різних гарних риб (бо територія національного парку). І потім нас висадили на безлюдному острові, який виглядав як рай. Чудовий день.Weiterlesen