Peru
Manu

Here you’ll find travel reports about Manu. Discover travel destinations in Peru of travelers writing a travel blog on FindPenguins.

5 travelers at this place:

  • Day24

    Auf der Pirsch im Manu-Nationalpark

    November 6, 2017 in Peru

    Auf unseren Ausflügen bei Tag und auch bei einer Nachtwanderung sehen wir unzählig viele Tiere. Da unser Guide Nicolas Hobby-Ornithologe ist, überwiegen die Vogelsichtungen. Nachts laufen uns aber auch zahlreiche Insekten und Spinnen vor die Linse. Die drei Kaimane, deren Augen in der Dunkelheit meterweit zu sehen waren, ließen sich aber nicht fotographieren. Dafür konnten wir zahlreiche Kolibris sogar von der Terrasse aus an ihren Honigtränken beobachten.Read more

  • Day23

    Manu NP - zwischen Wasser und Wald

    November 5, 2017 in Peru

    Nach kurvenreichem Geruckel über die unbefestigte Straße ist diese bei Atalaya - 650m über dem Meeresspiegel - zu Ende. Nun kommt man nur noch zu Fuß oder auf dem Fluss vorwärts. Wir müssen uns Gummistiefel ausleihen, während unser Gepäck auf ein Boot umgeladen wird. Über den Rio Madre del Dios fahren wir zu unserem ersten Haltepunkt, einem glühend heißen Thermalbad. Danach erscheint die feuchtwarme Luft regelrecht kühl! Danach geht es weiter zu unserer Amazonia Lodge, von der wir begeistert sind. Hier lässt es sich auch bei strömendem Nachmittagsregen gut aushalten. Abgesehen davon, dass wir mit hervorragendem Essen gemästet werden. Die kommendem zwei Tage machen wir zahlreiche Ausflüge in den Wald auf der Suche nach Tieren. Besonders gut hat uns eine Lagune nahe des Flusses gefallen, wo wir leise auf Flößen treibend Vögel aus nächster Nähe betrachten konnten (s. folgende Footprints).Read more

  • Day25

    Coca, Bananen, Maniok und Bayer

    November 7, 2017 in Peru

    Okay, das ist ein bisschen Geographieunterricht, aber wir müssen es aufschreiben, um es nicht zu vergessen.
    Am Rande des Manu-Nationalparks wird natürlich Landwirtschaft betrieben. Ein Großteil des Obstes, das in Cusco verkauft wird, stammt hierher, sodass wir mit unserem kleinen Transporter auf den engen Straßen immer wieder schwere, mit Bananen beladene LKWs überholen mussten.
    Aber auch Coca wird angebaut und in Massen an der Straße getrocknet. So viel Blätter für Tee und zum Kauen? Mitnichten! Die Bauern dürfen 1 ha anbauen, sie bekommen dann für einen Sack ca. 25€. Die meisten Campesinos bauen jedoch viel mehr an. Der Grund ist in der grasüberwachsenen Landebahn in Patria zu finden, dort landen nachts Flugzeuge, die die Blätter für Weiterverarbeitung zu Kokain außer Landes bringen. Die Bauern bekommen dafür das Vierfache. Weil sich alles im Dunkeln abspielt, sieht es keiner - und was man nicht sieht, existiert auch nicht, dass wissen doch schon kleine Kinder!
    Der Anbau im Regenwald birgt jedoch auch generell Probleme. Der Boden ist wenig fruchtbar, die Humusschicht sehr dünn. Regenwald wächst nur so gut, weil er sich die Nährstoffe selbst liefert. Baut man jedoch z.B. Maniok an, ist die Ernte nach 3 Jahren so gering, dass man neue Felder roden muss. Das war früher kein Problem. Die wenigen Menschen rodeten kleine Flächen, überließen den Boden danach 20 bis 30 Jahre dem Regenwald und rodeten dann erneut. Bis dahin hatte sich der Boden entsprechend erholt. Jetzt leben die Mensch in festen Häusern, roden immer größere Felder und lassen dem Boden dann nur noch 10 Jahre zur Regeneration. Die fehlenden Nährstoffe, die ersetzen dann natürlich: Bayer und Co.
    Read more

  • Day95

    Amazon jungle

    December 9, 2016 in Peru

    Амазонські джунглі можна було відвідати і в інших країнах, в яких ми встигли побувати, і всюди, думаю, був би інакший досвід. Але в Перу - вони найдоступніші, тут найкраще розвинена інфраструктура, тож тут це найпростіше. До того ж, тут знаходиться один з найбіорізноманітніших національних парків в світі - парк Ману. Сезон дощів, який щойно розпочався, насправді не найкращий час для джунглів, найкраще - одразу після нього. Ну але ж вибирати не доводилось 😊 Оскільки ми вже тут, то хотілося в Амазонські джунглі. З позитивного - ціна в цей період менше кусається.
    Гостра проблема Амазонських джунглів - вирубування лісів та ерозія ґрунту в зв'язку з цим. Майже весь парк Ману через це заборонений для відвідування, для цього треба брати у держави спеціальний дозвіл, проте ми так далеко вглиб не йшли. Всього 4 дні і 3 ночі провели там. З нами, крім гіда, були ще дві пари: голландська і голландсько-австралійська. Остання, як виявилось, австралійські дипломати, які рік пропрацювали в посольстві в Лімі. А тепер подорожують перед тим, як повернутись назад в Австралію. І наступного літа, можливо, відвідають нас у Відні.
    Джунглі - це дуже цікавий досвід. Особливо, якщо хороший гід. З нашим нам дуже пощастило! Він був дуже професійним та зацікавленим! Навіть у свій вільний час постійно розказував нам щось. І хоч сезон не найкращий для того, щоб побачити багато тварин, та й взагалі, щоб деяких побачити, треба мати велику удачу (як от ягуара), але тим не менше, виявилось круто!
    В першу ніч ми зупинились в селищі в джунглях. Досить цивілізованому. В той день якраз святкували якесь християнське свято. Але коли глянути на ці святкування, то нізащо не скажеш, шо це має хоч якийсь стосунок до християнства. Воно тут дуже переплелось з місцевими релігійними звичаями, які існували до приходу іспанців, тому швидше нагадує язичницькі ритуали.
    Гід розповідав, що в цих джунглях є і нецивілізовані племена, які часом можуть агресивно поводитись (про це навіть попереджує великий плакат в селищі). Коли сухий сезон, вони деколи спускаються на плотах до цього селища і спостерігають. Деколи в них бувають конфлікти з селянами, бо вони можуть красти щось з городів - в них же жодних знань про гроші і тому подібне. Ті з них, хто таки їздить в село працювати, взагалі не орієнтуються в цінах, тому просто роблять роботу і питають скільки дають за це. І ще вони, спробувавши алкоголь, дуже часто робляться алкоголіками. Самі ходять без одягу, максимум з пов'язками. І коли бачать човен з туристами, махають їм, щоб ті під'їхали до них, але гід каже, що дуже ймовірно, що вони там напоготові зі списами стоять в цей час. Мені би дуже хотілось хоч раз в житті побачити таке плем'я. Але досить часто вони агресивні і не бажають йти на контакт з цивілізацією.
    Також ми були на фермі, де індіанка виходжує тварин, яких знайшли при смерті, пораненими браконьєрами чи немовлятами при мертвих батьках. І видно, як вони її люблять 😊 Там і мавпи, і капібари, і лінивець, і каймани...
    Робили ми і нічні екскурсії. Бо джунглі ніколи не сплять. Це цілодобово живий організм, і в іншу пору дня водяться інші тварини. Вночі постійно щось видає звуки, тож засинати доводиться при них, ну і надієшся, що ніщо не заповзе в лоджію))
    Тут красиво, різноманітність флори і фауни справді дивує. І саме відчуття, що ти в дикому середовищі- теж не передати. Коли бачиш щось незвичне, не можеш повірити що таке є. Як от сором'язлива рослинка, яка скручується вся і закривається, коли до неї доторкаються.
    Птахів чи мавп ми спостерігали часто через телескоп.
    Ще нам тут розказували про основи медицини джунглів, як от сік одного дерева, що зовні не відрізниш від крові, має хороші антибактеріальні властивості.
    Ще ми соком одного фрукта - віто - робили собі тимчасові тату 😁 Сам сік прозорий, і ти спочатку взагалі майже не бачиш, що ти там намалювала, але наступного ранку малюнок проступає, стає синім і тримається 2-3 тижні. Тож я пару тижнів ходила з саморобним тату на передпліччі 😁
    Знову ж таки, фото багато, сюди не влізаються, тож частину закину пізніше в інстаграм.
    Read more

You might also know this place by the following names:

Manu

Join us:

FindPenguins for iOS FindPenguins for Android

Sign up now