Colombia
Manizales

Here you’ll find travel reports about Manizales. Discover travel destinations in Colombia of travelers writing a travel blog on FindPenguins.

9 travelers at this place:

  • Day8

    Kaffeefahrt

    January 8 in Colombia

    Wovon ernährt sich Kolumbien? Von Mais. Und nur um dieses Thema geht es im ersten Bild, Jungs! Im zweiten Bild seht ihr die übliche Darreichungsform, genannt Arepas, von denen ich mich heute ernährte, denn es hat sich herausgestellt, dass mein Magen nicht ganz so gut mit der hiesigen Nahrung klar kommt. Das verkürzt die Schlafphase. Aber ich will nicht zu mitleidheischend werden, denn mal ganz ehrlich: Wie haben Herr Pizzarro oder Herr Magellan das eigentlich hinbekommen? Man mag gar nicht über die Zustände auf den Schiffen nachdenken. Aber zurück zum Thema.

    Neben Mais gibt es in Kolumbien Kohle, Nickel und natürlich Kaffee. Sicherlich der Grund, warum ich heute morgen im Hotel Unverständnis ernte, als ich nach Tee fragte (warum, wisst ihr ja bereits). Und so komme ich (was für eine Wendung) zum Ziel unserer heutigen Fahrt: Manizales, denn hier werden nicht nur Süßwaren fabriziert (Grüße an Familie Fabry), sondern vor allem Kaffee. Die Fahrt beginnt auf 1600m (Medellin), dann geht es auf 3000 Meter (da oben sind aber immer noch angenehme, wenngleich etwas neblige 16 Grad), dann fallen wir wieder auf 800 Meter, um am Ende wunderbar kurvenreich auf 2100 Meter nach Manizales zu wedeln. @Motorradkumpels: Pistenqualität irgendwo zwischen Korsika und Sardinien.

    Lästig allerdings, dass einige Straßenabschnitte aufgrund von Arbeiten nur einspurig befahrbar sind. Das bedeutet viel Wartezeit, obwohl wir uns (wirklich gnadenlos) immer an die Spitze der stehenden Kolonne setzen, was aber niemand übel nimmt, sofern man noch eine Lücke findet, was mit 8 Dickschiffen etwas Kreativität in der Stellplatzwahl erfordert. Neben der Zeitersparnis haben diese Manöver jedoch auch den Vorteil, dass die Versorgungslage an der Spitze des Rückstaus besser ist, denn dort sowie an allen Mautstationen oder sonstigen Straßenverengungen finden sich fliegende Händler mit allem, was das Herz begehrt. Abgeraten wird vom Erwerb einzelner Zigaretten oder Kaugummis, sie scheinen alternative Inhalte zu transportieren.

    Wieder bin ich beeindruckt, wie nett die Menschen hier sind (sicher nicht alle, aber eben doch viele): Als Phil auf dem Weg vom Bike zum Imbiss sein Tracking-Device verliert, trägt es ihm der Mango-Straßenverkäufer nach. Angesichts eines durchschnittlichen Jahreseinkommens in Kolumbien von 6000 US$, die der fliegende Obsthändler kaum erreichen wird, finde ich das heroisch. By the way: Kolumbien liegt bezüglich des Durchnittseinkommens ziemlich genau in der Mitte des Rankings aller Länder. Es fühlt sich dennoch recht arm an, nicht wie Bangladesh, aber doch eher wie Südafrika oder Bali. Da seufzt man als deutsche Reisender das berühmte: "Mann, geht es uns gut."

    Einschub an alle Mitleser: Ich schätze Eure Kommentare sehr! Bitte erwartet aber keine direkten Rückreaktionen, Findpenguins hat m.E. keine entsprechende Funktion. Aber ich versuche, die darin enthaltenen Themen aufzunehmen.

    Rike sagt mir, ich würde etwas wirr Namen fallen lassen. Ich befürchte, das passiert auch weiterhin, aber ab und zu stelle ich Euch ab sofort meine Bikebuddies der Reisegruppe mit Bild vor. Zunächst seht Ihr Pablo (und meine Rübe, falls Ihr mich unter dem Helm nicht erkennt) - er wohnt in Medellin, hat einmal eine Alpenreise mit Edelweiss mitgemacht und war ein Jahr in Leipzig bei einer Gastfamilie. Sein Deutsch ist sehr gut, sein sächsisch sensationell. Er reist mit uns aber nur temporär mit (ich glaube, er spekuliert darauf, Edelweiss-Guide zu werden, obwohl er in Medellin im Tortilla-Business ist und sich zusätzlich als Reiseleiter verdingt).

    Der Vermummte im nächsten Bild ist Will aus Thailand, unfassbar nett. Und im letzten Bild seht Ihr Jeff. Ich hatte berichtet, dass sich Jeffs Elektronik in seiner 2018er GSA 1200 beim Wiederanschließen der Batterie in einen amorphen Klumpen verwandelte. Er ist im Moment wieder in Cartagena, versucht, sein kaputtes Bike zurück in die USA zu verschiffen und will sich für die Reise nun Leihbikes organisieren. Angesichts der verschiedenen Länder ein Wahnsinnsunterfangen. Aber die Jungs um mich herum sind echte Problemlöser und es gewohnt, alleine klar zu kommen, ohne dabei die gute Laune zu verlieren. Jeff stellte das Bild in die WhatsApp-Tourgruppe mit dem Kommentar "working on options".
    Read more

  • Day17

    Manizales

    April 16, 2017 in Colombia

    Next stop Manizales. On the first day we visited Nevado Del Ruiz, an active volcano. A bus took us up to 4500meters but we couldn't go any further as it would have been dangerous going right to the top. Unfortunately there was a lot of fog but when at the very end it settled and we were able to see some great views. On the way home we visited a hot spring - definitely a highlight for cold water-hating me.
    The next day the plan was to visit a coffee farm, then carry on south to stop off in Pereira for a night before continuing our journey. I was 10 minutes into the bus journey before I realised I'd left my passport back at the hostel. Luckily we were with a worker from the hostel at the time so agreed to carry on with the coffee farm tour and go back and get the passport after. The coffee farm was great, we spent 3 hours there exploring and learning all about coffee. We basically learned that even if you pay for 'top quality' beans, it's probably all a lie, so I will stick to my Nescafé instant for now. After the coffee farm it was a short 3 hour detour to go back to the original hostel, pick up my passport, drive past the coffee farm again and eventually arrive in Pereira. Bed time now....
    Read more

  • Day52

    Zona Cafetera

    October 27, 2016 in Colombia

    Колумбія, звісно, відома своєю кавою. І нам так не терпілось її спробувати. Коли випили її в цій країні вперше в якійсь забігайлівці, я подумала, що напевно я просто не дуже знаюсь на каві, але вона смакує жахливо. Особливо коли замість нормального молока додають порошок. Але недавно ми дізнались чому воно так.
    Манісалес, Перейра і Арменія - міста так званого кавового трикутника, кавова зона. Хоча каву і виготовляють і на інших територіях, аж до кордону з Еквадором, проте ці міста найвідоміші. Ми вирішили поїхати в Манісалес - найбільше з них, хоча відгуки про всі були хороші. Манісалес вважається, до речі, найкращим місцем для життя в Колумбії. Нас попередили - люди тут надзвичайно привітні. І це правда - до нас деколи підходили люди, щоб попередити, щоб ми були обережними і дивились за своїми речима. А ввечері нас один чоловік пригостив пивом і колумбійським лікерем. Він просто сидів і пив сам, бо його покинула дружина, яку він досі любить. І йому напевно потрібна була компанія. Він виявився дуже приємним і доброзичливим. І взагалі люди тут люблять просто так знайомитися на вулиці, щоб просто розпитати звідки ми, що робимо і куди прямуємо.
    Манісалес же виглядає так, ніби розташоване десь в Альпах. У Крістофа аж туга за домом з'явилась 😀 Тут ми нарешті зробили тур на кавову плантацію, де нам розповідали про історію вирощування кави, показали плантацію і процес виробництва кави та жарки кавових зерен. Тут ми спробували кавові плоди на смак (вони солодкі, до речі) і необмежено пили добру каву 😃 Колумбія - єдина країна в світі, де каву вирощують цілий рік, у всіх інших - лише в певний сезон в році. А все через унікальний клімат і умови. Це, до речі, є причиною того, що тут кокаїн теж дуже добре росте і протягом цілого року (ну і інша причина - східна Колумбія взагалі не заселена через ліси Амазонії, тож є можливість вирощувати подалі від людських очей).
    Так що ця унікальність - як плюс країни, так і її недолік.
    Крім того, нам пояснили чому звичайна вулична кава така несмачна. Все через те, що вона поганої, найнижчої якості. Справа в тому, що хорошу каву країна в більшості експортує. І держава гарантує, що ця кава найвищої якості (на останньому етапі в спеціальній лабораторії каву тестують). Таку каву теж можна знайти в Колумбії, але не всюди. Якщо кава в 10 разів дорожча, значить добра :) Дешеву і не якісну каву випускають на внутрішній ринок для того, щоб зробити її доступною для населення (вона коштує 20 центів десь). І її просто підсолоджують, щоб заглушити поганий смак) Взагалі колумбійці великі любителі солодкого!
    Отак моя маленькая мрія здійснилась - дуже хотіла побувати раз на такій плантації.
    Наступного дня ми погуляли по місту і поїхали в термальні джерела. Дуже було все гарно там, я аж забула, що в Колумбії- таке враження, ніби десь в Європі. Ну і люди були європейської зовнішності в основному. Правда, вода на смак ніби лимонна - досить кисла.
    Плавати серед гір ввечері - дуже красиво.
    Read more

  • Day60

    Manizales

    December 11, 2015 in Colombia

    Manizales was rather a stop over for us on the way of Salento as it's one of the three cities which makes the coffee zone triangle. Haven't seen much of it, apparently not even that nice but the surrounding areas are beautiful, it's part of the Andes, at 2000 meters high. (We even go some head and neck pain not sure if it was 'cause of the altitude.) So on our full day there decided to leave the city for a hot spring bath which was 15 minutes away. It was super relaxing there, the whole 2 pools were just ours for a while and even after just a couple of people appeared. Mountains all around, colourful flowers, interesting trees and plants and we even saw humming birds. We spent the whole day there, in the morning it was sunny and by the afternoon it started raining but it was actually cool like that 'cause the water was super warm and it just looked awesome how the big drops fall into the pool from these massive leaves above us.Read more

You might also know this place by the following names:

Manizales, مانيزاليس, Манисалес, MZL, マニサレス, მანისალესი, 마니살레스, Manisalesas, منیزالس, Манісалес, 馬尼薩萊斯

Join us:

FindPenguins for iOS FindPenguins for Android

Sign up now